White Party
В Києві пройшла “Біла вечірка”, яка довела те, що наш бомонд ще й кольори не дуже розрізняє. Ну принаймні не всі знають, що таке білий колір.
Пиздаускас року
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Ну і на завершенення давайте згадаємо пиздаускас року і зрозуміємо, що нічого не змінюється і це сумно.
***
“Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву. Але я, щиро кажучи, дивлюся на такі речі трохи інакше. Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину“. Це Мольєр і до сучасного українського бомонду вищенаведені рядки можна застосувати хіба що вибірково – “видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться“.
Уже 15-й рік поспіль всі ті, кого природа обділила елементарною порядністю і нагородила неприродним марнославством та рівноцінним йому баблом, мають змогу купувати собі звання “Людини року”, щоб додати його до постійно поповнюваного переліку регалій. Чи ригалій (?), тут же навіть не у правописі справа. Я не хочу сказати, що прямо кожен отримує цю нагороду виключно завдяки грошовим внескам в 100 тисяч чи близько того, втім глибоко співчуваю тим виключенням, яких вписують в історію, ставлячи на один щабель з абсолютними пиздаускасами…
Ті, хто цікавляться буквами, можуть продовжити читати тут, а для прихильників картинок я викладу весь квітник в ілюстраціях просто на рагу.лях.
“Таланти” мають Україну
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Ви помітили, що я не згадувала у своїх спогадах політику? Ну а що, це надто сумно, бо “таланти” мають країну.
***
В принципі те, що наша бидлоеліта давно нас має ні для кого не таємниця, втім сумно визнавати той факт, що окрім того, що вона нас має, вона ще й декларує це великими буквами – як це сталося під час концерту присвяченому ювілею Яна Табачника, який щиро вірить, що звання депутата – це нагорода, а не обов’язок (що, в принципі, й видно з його “активної” депутатської діяльності).
Тож пропоную вашій увазі кількох талантів, які активно і глибоко нас мають.
Відомий поет-пісняр Толя Толстоухов. Блядь! Ви подивіться на ці натхненні обличчя глядачів.
Нюся Шуфрич, який ніби й співає, а по суті промовляє текст пісні по складах (та же й з “грузинським” акцентом?!). Причому текст вивчити не зміг, читає з листочка.
А у Вахтанга Кікабідзе там натурально почалося нервове посмикування. І у мене тут теж.
Ну і блатняк у виконанні заступника генпрокурора України. Раніше це були взаємовиключні речі, а зараз тільки взаємодоповнюючі. Звикайте.
відео censor.net.ua
Несамовите українське необароко
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
В принципі закінчення на “-алія” стало для рагу.лів фатальним. Ось ми згадали про Камалію, а ще є Карнавалія.
***
На днях відбулася подія, яку деякі дурналісти називають “українським необароко”, я ж це назву традиційно несамовито жахливим видовищем (про Карнавалію ми вже писали раніше). В даному випадку тішить лише те, що з будівлі КМДА подію перевезли до будівлі залічничного вокзалу і це дає нам надію на те, що наступну Карнавалію вивезуть за межі Києва і таким чином зникне ще один привід червоніти за столицю.
Село і люди
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Історичний момент. Та-да-да-дам. З цього все і почалося.
***
Давно хотіла написати про стильних і не стильних публічних людей України. Відкрила Таблоїд і зрозуміла, що про кошмарно вдягнених писати буде набагато легше, тому сьогодні познайомлю вас з першою частиною списку “Позорище від природи”.
Ще до того як ви заглянете під кат хочу сказати, що побачите ви найочевидніших кандидатів і Америку я вам не відкрию, проте, коли бачиш це одночасно і в такій кількості, розумієш, що зі смаком у нас у “світських колах” швах. Одразу хочу умовно розбити піддослідних на категорії: “хочу, щоб було по-багатому”, “хочу, щоб блищало”, “товар ліцом”, “я сашла с ума” і “вродє і непогана дєвочка, але не вєзьот, прічьом хранічєскі”.
Сучасний аристократизм
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Потроху рагу.лів обростають різними темами, але головною все одно залишається питання “сучасного аристократизму”, бгг.
***
Отже, Glam Classic Fair або простими словами “об’єднання нового соціального прошарку успішних, спроможних людей загальною ідеєю сучасного аристократизму”.
Глінка з сумом дивиться на сучасний аристократизм і я до нього приєднуюся. У нас дуже люблять організовувати “грандіозні статусні заходи світового масштабу”, які на ділі виходять величезним пшиком, тому що насправді є нічим іншим як ярмаркою марнославства. Від подібних подій я нічого не очікую, окрім хіба що можливості написати черговий пост на рагу.лі, от і Glam Classic Fair абсолютно заслужив своє місце на сторінках цього блогу.
Альошині гості
Ледь не забула. Гості на концерті у Альоші теж були нівроку. З Козловським явно щось страшне останнім часом відбувається – він обливався горілкою на сцені.
Маша Гойя виглядає як Маша Дойа, від слова “дойарка”.
Ну і взагалі якесь непорозуміння.
фото © dusia, absurdu.net, e-motion
Fashionday у Луцьку
Не знаю навіть з чого почати. Почну з показу купальників, бо він якраз і був найяскравішим.
Гольф на шпильках
У нас все вміють перетворити в “блядство”, в прямому чи переносному стилі. От і гольф у нас не просто гольф, а “гольф на шпильках”. Символом “турніру” є жіночик рот з м’ячиком, що вже ніхуйово принижує жінок. На всяк випадок додам, Віктор Павлік, до символів “гольфу на шпильках” не належить, він просто вліз в кадр.
Генномодифіковане віайпі
З чого ще почати тиждень, як не з асорті фотографій з різних вечірок, що відбулися останнім часом у Києві. Виходить навіть не фотозвіт, а цілий посібник з генномодифікованого віайпі.
