Премія СРУ.ТВ
На Росії сталася церемонія нагородження найкращих музикантів і тут стає зрозумілим, що з музикою там пизда. Навіть багато пизд. Причому, лозунг каналу, що нагороджував “Дивись музику”, так що ми якраз подивимося. Але музикою це назвати не можна. Так… какофонія.
PS. Насправді про рузьких мені не подобається писати (хоча в переліку краси не лише рузькі), але час від часу я про них пишу, бо репости з рагу.лів часто видають за те, що усі ми тут в Україні рагулі, а хочеться балансу. Я навіть завела окрему сторінку Рагу.ли, але пишу туди вкрай рідко.
“Дєті войни”.
Бідні, поки добиралися до конкурсу подерли все вбрання.
Гурт “ЛСД тут ні при чому”.
Травневе асорті
Так, ось вам нова порція побаченого за останній час.
Чиста, кристалізована краса як вона є.
Ні, це не конкурс краси серед доярок, це “певица Lora Superfin представит Украину на Конкурсе Красоты Объединенных Наций”.
Виріз малуватий, як на мене, хоча “об’єднані нації” демонструє досить непогано.
Про вміння старішати красиво.
“Весна у великом місті”
Тут нещодавно був концерт “Весна у великом місті” і після нього не хочеться жити весною у великом місті, якщо воно надихає на такі концерти.
А взагалі організатори постаралися, зібравши відбірну колекцію лісових почвар, кожна з яких старанно несла свій образ. Хоча мені здається, що все ж їх всіх треба збирати у якійсь клініці, а аж ніяк не на концерті.
Логіку Діми Коляденка можна зрозуміти, баби мають бути такими страхітливими (і я тут не про обличчя, бо за антуражем його хіба помітиш?), щоб відволікати увагу від головного фігуранта.
Доля українських жіночих гуртів така, що в моменти складних часів вони так і виглядають як недорогі проститутки з околиць Києва.
“Я тебя поцелую. Потом. Если захочешь”©
Колгосп тварин
Червона доріжка премії “Людина року” щороку мені нагадує колгосп тварин. В кращі роки тварин набиралося стільки, що навіть доводилося робити декілька звітів на рагулях, в роки відносної кризи з цим спокійніше, але все одно є на що подивитися.
Щоправда є відмінність від оригінального твору і вона у тому, що кобилці Моллі стрічки у гриві носити забороняли, а тут ніхто нікому нічого не забороняє, тож на виході маємо стиль настільки незграбний наскільки нестримний.
Жріци будуарів.
Вона співає насправді, а не заковтує. Правда. Повірте мені на слово.
Упоротий тиждень моди
Упороте тягнеться до упоротого – так коротко охарактеризую другу підбірку фоточок з тижня української моди.
Більшість персонажів дійсно заслужили той жахливий одяг, що на них вдягнений. А от одяг не дуже заслужив часом. Особливо хутряні вироби, які ще колись мали шанс бігати і стрибати, а тепер перетворилися на вульгарні предмети гардеробу не дуже адекватних людей. Упоротого лиса я не рахую, бо видно, що він зроблений без участі живої природи.
А далі, до речі, буде.
Упоротий лис. Українська версія “Коли упоротий лис виглядає не таким вже й упоротим”.
Ви думаєте, що ці персонажі виділялися у натовпі?
Гортайте далі)
Тиждень моди і його гості
Гості і моделі на Українському тижні – це така суміш антинаркотичної кампанії і реабілітаційного центру людей з розладами зору. Очевидно, що якщо одні просто не відійшли від стимулючих препаратів, то інші всього лиш не змогли розгледіти, що вдягли на себе.
Гортайте, спеціально підібрала для вас кілька десятків запаморочливо приголомшуючих луків.
Якщо ви не знали, як виглядає “угар”, то десь отак.
Ukrainian Fashion Week S2016: Перші гості
Очевидно, що за всі ті роки, що я активно спостерігаю за тижнем моди, фріків і блядей бодай візуально стало дещо менше. Тому що самі організатори ростуть, відсіюючи очевидні убоїща, щоб ті не перетягували на себе всю увагу. Убоїщ це, щоправда, аж ніяк не зупиняє і вони направляють свою енергію, щоб засвітитися деінде, але про це у наступному пості.
Втім, як би я пречудово зараз все це не описала, краси серед гостей тижня моди все одно предостатньо.
Найдужче мене вразила Влада-назвемо-її-Литовченко, бо я не пригадаю, яке там у неї зараз прізвище, вона ж його з заміжжям міняла. Так от Влада показала клас.
Трансвестит-перестарок у кашкеті. Причому що-що, а кашкет, як я розумію, несе дуже утилітарну функцію – там, під ним, ховаються підтяжки, які настільки вигнули брови Влади, що здається ніби ще трошки і вони відлетять у космос.
“Паразити свідомості”: частина друга
Не розcлаблятись! Я принесла вам другу порцію “паразитів свідомості”. Зважаючи на манеру позувати, без лоботомії тут не обійшлося.
Паразити свідомості
Тут нещодавно відбулося відкриття виставки “Паразити свідомості” і гостей однозначно запрошували відповідно до назви – назбирали всю вошву, яка тільки готова прийти і принести свою мозкову гусінь, щоб разом з нею посвітити їблами на світському заході.
Деякі з гостей вдягали своїх паразитів свідомості у якості аксесуарів.
Fashion people 2015
Тут в Москві пройшло вручення премії Fashion people 2015 і парадокс в тому, що нагороду за модність вручали не те що не модним, а я не впевнена місцями, що людям. Принаймні не “людям розумним” точно, бо розумні таке б на себе не вдягнули.
Отже, гопники з Брощаги можуть видихати, вони тепер на вістрі моди.
Для того, що ви одразу втратили ілюзіїі стосовно того, що можете побачити тут дійсно когось модного, ось вам призерка титулу “Ікона стилю”. Сюди дуже вписується легендарна фраза про “Нє вінаватая я”. Дійсно, хіба зі старечим маразмом посперечаєшся?
Почесні гості гарні як картини. Картини бездарних абстракціоністів.
