Останній день Ради

Продається картина, купивши яку ви, по-перше, матимете візуалізовану мрію всіх українців, по-друге, зробите хорошу справу на підтримку Національної Гвардії.

Купити можна, взявши участь в аукціоні, який завершиться о 14.00 завтра. Зараз ціна підбирається до 90 тисяч (на сайті акуціону, на момент написання посту, стоїть цифра 80, але по суті вже вище), і в ідеалі власники хотіли б отримати 160 для купівлі тепловізіонного прицілу.

Аукціон проходить тут – http://society.lb.ua/life/2014/08/18/276518_lbua_provodit_auktsion_prodazhe.html

ФБ власниці (знаю особисто і ручаюся) тут – https://www.facebook.com/photo.php?fbid=762390983801971

Разом переможемо!

Coming out

Однією з найбільш розповсюджених фраз, яку пишуть особисто мені всі роки, скільки у мене є рагу.лі, є “а покажи свої фото, перш ніж…” Моя позиція така – кожен виставляє напоказ те, що хоче, хтось – останні туфлі, а я – цей блог, наприклад. З іншого боку, я не те щоб якось особливо ховаюся, просто я не вмію бути публічною і не відчуваю в цьому особливої потреби (точніше жодної взагалі). Але й не ховаюся в підпіллі. Так шо якшо хочете, можете подивитися (там в середині) і реалізувати давню фантазію, написавши, що в мені не так:) Я до розумної критики завжди дослухаюся, бо вона допомагає змінюватися на краще, а мені є ще ого-го куди.

Мама з вами

Всім привіт! Щоразу збираюся повернутися до вас на повну силу після цих уривчастих періодів активності і щоразу мені соромно, що я так вас останнім часом мало бачу через свої пости. Це головна причина, чому я мало пишу останнім часом, бо постійно повернення відкладаю і воно здається все менш і менш природнім. Страхи і рефлексії – це моя біда. Але я вмію біди переступати.

Отже, вибачайте, але зараз на вас поллється “золотий дощ”. Мама знову з вами.

Цьомки!

Правила життя мудака Пояркова

Поки український фейсбук гуде в коментарях до фотографій мудацього паркування Сергія Пояркова на вулицях Києва, хлопці з Українського Щитоносця спільно з художником Георгієм Сагітовим зробили серію плакатів про мудака Пояркова “Ад перфекціоніста або правила життя експерта з паркування Сергія Пояркова”.

машинка в мене дуже ярка
і сам я ахуєть чувак
мене сірожа звать поярков
і я паркуюсь як мудак

(більше…)

Рагу.лі на інстаграмі

Не пройшло і 5 років, як я нарешті почала заливати вуличні фото випадкових радостей рагульства на instagram.com/ragu_li

Там поки що усього мало і хаотично, але, гадаю, буде цікаво.
Ну і ви ж знаєте про функцію посилання повідомлень, тож якщо ви хочете, щоб якась фоточка потрапила на цю сторінку, надсилайте, з задоволенням буду розповсюджувати прекрасне.

Бал є бал

Друзі, дякую за те, що надсилаєте мені лінк на статтю про феєричний бал Допи і Гепи, але навіть сама та стаття посилається на рагу.лі. Я писала цей бал трохи більше року тому, втім логічно, що ті, хто тоді ще не читав рагул.лі пропустили як цей запис, так і той факт, що “Офіцерський бал” став, на думку читачів блогу, подією 2012 року.

Продублюю лінк на той запис ще раз – http://ragu.li/?p=9338

І це не заклик не писати мені з побоюванням, що я вже про щось писала. Я ж все-таки “санітар лісу”, маю бути в курсі справ:)

Відповідаю на ваші листи

Пост із серії “Відповідаємо на ваші листи”.

Мене тут запитали чи не законодавство спровокувало затяжну тишу на рагу.лях.

Ха-ха, скажу я. Не законодавство (хоча яке то законодавство). Просто так вийшло, що все, що я роблю я роблю з огляду на те чи самій мені захочеться це читати. І протягом останніх днів мені здавалося, що поява будь-який постів тут буде виглядати недоречно і чужерідно.

Але я ж пишу не лише для себе, але й для вас, тому буду продовжувати, бо бомонд живіший за всіх живих. Маю надію, що пости не будуть дуже дратувати тих, хто визначив на ці дні собі інші пріоритети, бо я розумію, що конкурс журналу “Віва” на найкрасивіших українця і українку виглядає зараз особливо абсурдно.

Так, журнал “Віва” знову взявся за своє. Традиційно нашкребли достатню кількість учасників конкурсу з усіх усюд. Це важко, тому найкрасивішим нам пропонують обрати, наприклад, Володимира Гришка. Ну я не знаю чи можна бути совістю нації і найкрасивішим одночасно.

І ще. Атракціон. Якщо ви хочете, щоб я про щось написала, залишайте коменти. Спробую прокоментувати усе, стосовно чого ви залишите коментарі під цим постом.

Повелителі інстаграму

Друзі, а порекомендуйте мені цікаві інстаграми нашої еліти.

Фоточка для привернення уваги не з інстаграму гепарда59, я знайшла її у http://instagram.com/khvostick

З НОВИМ РОКОМ!

Любі мої!
Поки цей рік не дійшов кінця хочу подякувати вам за те, що були зі мною і виразити надію, що і надалі залишатимитеся. Дуже хочеться вірити в те, що сміх все-таки може продовжувати життя і що ви собі таки тут додали не один день)
Останні кілька тижнів я писала дещо менше ніж звичайно, але це просто тому, що не завжди все залежить від одного лиш бажання. Втім, обіцяю наступного року писати частіше і цікавіше. Мені і справді дуже цього хочеться, тому критикуйте, пишіть, я все читаю, а відповідаю нерегулярно, бо дещо розпиздяй.
Але знайте – завжди ціную!
Обіймаю і бажаю вам наступного року рагу.лів зустрічати хіба що у спеціально відведеному для них місці, тут.

На фото, на превеликий жаль, не я, але мені здається, якщо вже Камалія сама підібрала такий знімок, щоб привітати своїх прихильників, то не поділитися ним з вами буде просто злочином.

Підсумки року. Тізер.

Підсумки року – це завжди феєрверк і вас, як читачів рагу.лів, це ще чекає.

І щоб вам було не так сумно чекати, пропоную почитати інші підсумки, які я вже встигла написати для партнерського проекту.

Підсумовувати рік завжди непросто, а особливо якщо намагатися систематизувати щедру палітру проявів відвертого, відбірного та елітного несмаку – чого-чого, а цього у нас настільки багато, що докупи усі враження і не збереш. 2013 рік (як і всі попередні) абсолютно заслужено можна вважати черговими перегонами з рагульства. Так вже сталося, що самоназвані еліта та бомонд міряються між собою чим можуть і як можуть, і головне, що жлобством у всіх проявах у них виходить мірятися чи не найкраще. Хто на що вчився, що тут скажеш. Тож ми вирішили підсумувати способи, якими відблискують на сонці наші “кристали Сваровськи” і хочемо представити вашій увазі ті явища, які або вже міцно вкоренилися в умах передових робітників світського і іншого показушного життя, або пускають молоді паростки.

Простим смертним ці аспекти гламурно-бомондного життя є недоступними, причому в першу чергу недоступними у плані нездатності збагнути нащо весь цей золотий пил кому треба? Звичайно, золотий пил є компенсацією за потужний багаж різного плану комплексів, але здається, що якщо він їх навіть і притрушує, то аж ніяк від них не позбавляє. Притрушений же бомонд набагато страшніший за звичайний, бо пристрасть з якою він щось комусь доводить зростає в геометричній прогресії…

Читати далі – pl.com.ua

Сторінка 5 з 13« Перша...34567...10...Остання »