Музика, яку ви любите

Котики, зібрала всі відео, що ви мені позалишали в коментах, у один playlist для зручності (щоб побачити все, треба перейти на youtube).

Дякую♥

Премія YUNA і йобаний стид

Повторю свій вчорашній відеомеседж (меседж тут) текстом.

Останнє, що робить премія YUNA (яку можна перейменувати вже в премію ПОТАП) – це розширює горизонти українського музичного простору. З року в рік одні й ті ж самі імена в номінаціях і тут вже хуй з ним, бо обережно орієнтуються на найпотужніших гравців, але коли у 5 пунктах номінантів на найкращу пісня і 5 на найкращий відеокліп – загально лише 6 найменувань (ну не роблять українські музиканти більше продукту), 1 з яких креатура 2015 року, а 2 (тобто 33%) звичайно ж теж проекти Потапа… ШТО?

А! Жодної хорошої пісні українською за рік не з’явилося (я про номінацію “найкраща пісня”).

Конкурс, нагадаю, експертний, але експерти не дуже в курсі, яка ще музика крім Потапа і ще кількох гучних імен існує в Україні (і які ще є продюсери, бо перемога за найкраще продюсування, яку придумали минулого року, теж 2 рази поспіль відійшла Потапу).

ТОМУ! В коментах прошу викладати лінки на українську музику, яку ви любите, може експерти хоч так прозріють. Хай це буде наша альтернативна музична премія.

На картинці для привернення уваги – муза конкурсу, яка вбиває своїм співом все живе і підіймає з могил все мертве.

Новини шоубізу

Ірина Білик і Дмитро Коляденко відзняли новий кліп, поєднавши найтемніші зі своїх девіацій, а чого досяг ти?

Останні успіхи Ані Лорак

Не можна просто так взяти і не почати тішитися з успіхів нашої *зди.

Маю надію, що наступним кроком буде освоєння Колимського краю. Магадан завмер в очікуванні.

Так ніби в метро і без цього не жахливо

Коли спонсор дав не лише бабло на те, щоб посвітити трусами в кліпі, але й на те, щоб це транслювали в метро.

До сьогодні я думала, що від моніторів там ніякої користі, але бачу, що ні, з ними добре, розумне, вічне*** нести легше.

*** – це оце:

Афродіта уже не та

Уявіть собі ніби хтось взяв в одну руку пінопласт, а в іншу наждачку і натирає ними скло, періодично наступаючи на хвоста котові. А фоном “скріпіт потьортоє сєдло”.

Уявили?

Так от, цей звук приємніший за співи Камалії у її новому хіті, але якщо вам цікаво, то можете ознайомитися. Тим паче, що там звізда то загортається в простирадло, кокетливо демонструючи наїдені боки, то демонструє товстий лобок в золотих трусах. Одним словом мотивує захоплюватися собою на всіх рівнях.

Відбір на Психоєвробачення

В країні не вистачає психіатричних лікарень.

Такою була моя перша думка, коли я зайшла на сайт http://eurovision.stb.ua/ua, де проходить якийсь з зародкових (очевидно) етапів відбору на Євробачення.

Дивно наскільки прагнуть нести свою творчість в люди паціенти нездатні навіть підібрати пристойну фоточку, щоб справити бодай початкове приємне враження. Це я про те, як виглядає головна сторінка з лінками на окремі анкети. На більшість анкет страшно натискати, не те що слухати, що вони там співають. Але я трохи понатискала.


Натискала я на найбільш вражаючі фоточки і надовго мене не вистачило, тому тут навіть не 10-та частина конкурсантів, зате, гадаю, та частина, що найбільш поплавлена.

Почнемо зразу з важкої артилерії.

Віктор Іллічев “Meet Me After Severe Road”

На момент мого перегляду цього відео за нього вже проголосувало 17 людей. Я хочу на них подивитися.

Дивитись далі

Соло Ха

Ознайомилася тільки що з новим доробком вітчизняного шоубізу.

Ви зараз все самі побачите, але у мене таке враження, що єдинорога нагодували психотропами і потім його знудило з обох боків стравоходу.

А взагалі я цю даму знаю. Вона поетеса. Її перу належать рядки:

“На полу лежит убито жесткий друг спины – матрас.
Мое женское либидо так хотело видеть Вас”.

*зда

Тут у нас на небосхилі шоубізу засяяла нова *звізда*.

Ну не знаю, бажання послухати, як вона співає чомусь не виникає. Не підкажете чому?

О Боже, за что же?!

Дізналася про українську попсу за останню годину більше ніж за рік, бо картинки з M1 Music Awards вражали і захотілося перевірити, чи насправді все було так видовищно.

Видовищно, нічого не скажеш, от тільки от від звуку довелося відмовлятися у багатьох випадках. Хоча от цей трек заслуговує на те, щоб його почути.

Я й не думала, що і про це теж можна співати. Хоча потім я почула речитатив “Нічьосє” і зрозуміла, шо співати зараз можна про все шо завгодно, особливо якщо у тебе продюсер Потап (“Нічьосє” вже гугліть самі).

Сторінка 1 з 2512345...1020...Остання »