Арт

Вчора в Мистецькому арсеналі відкрилася виставка сучасного мистецтва. Деякі гості першого дня і самі були як готовий арт чи не так?

Більше яскравого

Ельф Вітя Янукович і парламент у формі чайника

Художниця Ніколіна Бакуменко продовжує смалити (хто пропустив, ось можете тут почитати, я раніше про неї вже писала). Тепер завдяки їх вся Україна взнає, що у нас не президент, а маленький ельф. Далі цитую цензор, бо сльози заважають писати:

“В жизни этого человека присутствовало некое волшебство: мальчик из бедной семьи, сирота, которого воспитывала бабушка, дошел до президента Украины… Поэтому захотелось изобразить этого эльфа в контексте рождественской сказки”, – поясняет автор.

Каждая картина Бакуменко – ребус, портрет президента – не исключение. Парламент здесь изображен в виде… чайника, где под куполом-крышкой кипят страсти. В руках Витя Янукович держит волшебный шар с изображением Святого Владимира. Хрупкий стеклянный шар, по всей видимости, и есть Украина.

Сзади него булава – символ президента, а на веревочке висят детские игрушки – вертолет и домик, которые присутствуют в жизни президента. Все зверюшки – это конкретные люди, которые играли какую-то роль в жизни президента. Подарки под елочкой: пчелка и под ней коробочка с сердечками – тоже символы, обозначающие известных персонажей.

Все-таки як глибоко залізли ельфи в голову самої Ніколіни Бакуменко, що вона малює такі чудесно бездарні картини. Причому навіть портрет нашого президента не зумів затьмарити картину з маленьким Вовою Путіним, який подорожував у космосі і видно звідти привіз свого друга Мєдвєдєва і всіх-всіх-всіх.

Таксідермія і бездарні картини як основні складові мексиканської розкоші

Фотографії мексиканки Даніели Росел не залишають шансів пройти повз них, тому я викладу їх  і тут.

Все-таки на контрастне поєднання гіпербагатих блискучих інтер’єрів з набундюченими ослицями дивитися завжди цікаво. Отже, на фото картинки з повсякденного життя заможних мексиканок.

Більше надзвичаної краси

Готель Ялта ну такий Інтурист…

І ще раз про календарі. Тепер відзначився готель “Ялта-Інтурист”. Не знаю, що й казати. Від такої реклами просто-таки хочеться кинутися і поїхати на “самый чистый” бетонний пляж Криму, де так приязно посміхається метро(?)дотель. У Ялті тепер метро? А на Троєщині іще нема…

Всі 12 місяців

Дитяча література і конспірологія

Давненько я не згадувала про “іноземних гостей”, тож побачивши замітку про конспірологічний напрямок у дитячій літератури сусідньої держави, вирішила обов’язково про це написати.

Якщо ви не в курсі справ, то я вам скажу, що дитяча література Росії продовжує прекрасну радянську традицію, щоправда виховуючи в наступному поколінні вже не юних ленінців, а юних путінят. Погодьтеся, маразм і без того оточує дітей, що зростають у пострадянських країнах, на всіх можливих рівнях. Найсумніше, що і на літературному теж.

Далі цитую:

Вчера прихожу с работы домой и вижу: дочка читает по слогам книгу, которую принесла из библиотеки — я присмотрелся к этой книге: что-то не то… Картинки про котиков и песиков, но название странное: «Как Тузик и Пузик раскрыли заговор». Ага, только вчера мне рассказали, что в СибАГСе для первокурсников ввели новый предмет. «Конспирология. Теория заговора» (идет с 2010 года на юрфаке). Ну, думаю, дожили — конспирология для первоклассников.

Полистал. Выяснилось, что городок, где жили добрые зверюшки, оккупировала злая компания «Котдональдс», продающая котбургеры и котси-колу, куда враги родины подмешивают вредный химический «порошок счастья». Заканчивается это дело так: «И друзья решили открыть собственное кафе, где все блюда будут не только вкусными, но и без всяких химических порошков. В местной администрации бизнес-план Пузика и Тузика нашел полную поддержку…». А заговорщиков тем временем арестовали.

В другой истории Пузик и Тузик решили построить снежный городок «для дошколят», подписали все документы в мэрии, а потом «были приглашены в Кремль на прием к очень высокому начальству. За создание городка Пузик получил золотые часы из лап лабрадора Конни». Тут же корявенько нарисованы Владимир Владимирович и еще некто. То ли охранник, то ли Дмитрий Анатольевич.

Книга, как выяснилось, отпечатана в Москве в издательстве «АСТ-пресс», дочке «АСТ», — второго из двух крупнейших в России — тиражом в 10 000 экземпляров (ходовой тираж для Носова, Успенского и Чуковского). Автор — некая Елена Хорватова, ведущий сотрудник Российской государственной библиотеки. На обложке — лейбл «Школа доброты Пузика и Тузика», серия — «Читаем малышам». Я смотрел на книгу в отупении. «Папа, зачем ты взял моего Пузика и Тузика?». Я протянул дочке книгу, и она с усердием продолжила: «В о-жи-да-ни-и мульт-филь-ма кот смо-трел кри-ми-наль-ну-ю хро-ни-ку и вдруг у-ви-дел сю-жет про а-рест вла-дель-ца «Кот-до-наль-дса».

Їбанутись!

Не годуй москаля, бережи газ!

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України проводить конкурс плакатів (ну а що їм ще залишається), що мали б спонукати до розумного використання енергоресурсів. Не знаю як у вас, а у мене сльози на очах від оцього дива. Нехай переможе найдостойніший (голосування, здається,  лайками).

Святкова фотосесія Тіни Кароль

Тіна Кароль зробила собі у подарунок до дня народження фотосесію. Робила вона її мабуть для того, щоб пам’ятати себе молодою і гарною, але завдяки тому, що майже на всіх фото у неї привідкритий рот, враження складаються дуже неоднозначні. Я так розумію, що це мало б видаватися сексуальним, але виглядає все радше як невдала реклама розумової відсталості, хоча б за рахунок того, що рот не просто привідкритий, а надто привідкритий; і так майже на всіх фото. Ну зірки вони такі, не знають навпівмір.

фото via tabloid

Новий корпоративний календар: їбанулись на відмінно!

Ну раз вже новий календар з регіональними німфами так активно розлетівся по Інтернету напишу про календар і я. Але не про той, а про цей.

Більше креативу

У пошуках прекрасного

Коли я бачу якусь інформацію про благодійні проекти, яка мене смішить (сміюся, щоб не обурюватися), то у мене одразу виникає дилема, а чи писати про неї тут. Так сталося і сьогодні коли я дізналася про фотопроект “У прошуках справжнього”. Концепт як завжди: зірки позують, фоточки продаються, гроші підуть на благодійсніть, в даному випадку на притулок для тварин. І я вирішила все-таки написати про пару фоточок, бо без рагульства і тут не обійшлося.

Але перед цим там посилання на ФБ сторінку притулку, бо притулок не винний, що у деяких людей виключне почуття прекрасного. Тож, якщо ви хочете і можете допомогти, тоді вам сюди – Притулок “Сіріус”.

А тепер про почуття прекрасного.

Прекрасне

Камалія і злостивий карлик

Не лише Україна переповнена невдячними людьми, які чомусь не хочуть визнавати талант божественної Камалії, в Америці теж є диверсанти і провокатори. Зараз розкажу анекдот.

Виявляється у фільмі “Офіцера поранено” у Камалії досить помітна роль, але її повирізали звідусіль, тому що того захотів злостивий карлик Стівен Дорфф. Далі цитую: «Когда я спросила о причине, выяснилось, что Стивен Дорфф попросил об изменении моей роли и все время настаивал, чтобы ее свели к минимуму. Его аргументы были настолько детскими, что мне его даже жаль. Он сказал продюсерам, что его публике не понравится, что у него, по сюжету, есть любовница, в то время когда он женат и воспитывает ребенка. Это была настолько смешная отговорка, что я рассмеялась, поскольку в фильме он – плохой полицейский, который сидит на кокаине, спит с проститутками, покрывает преступников, и тут такое… По-моему, причина одна – он намного ниже ростом, чем я. Я не вижу другого объяснения».

Ну дійсно, яке ще інше пояснення може бути, де той карлик, а де наша королева! Добре хоч її визнають інші важливіші зірки. І головне ці зірки достатньо високого зросту, щоб не заздрити Камалії.

інфо via ivona.bigmir.net