Людина року 2012

Ви думаєте, що все замело снігом? Ні, гламур замести снігом не може ні за яких умов. У Києві пройшла церемонія нагородження “Людина року” і скоро я напишу вам про найцікавіше з червоної доріжки. Не мерзніть!

фото © e-motion

Гармонія

Зранку вирішила потішити вас чимось гармонійним. Ще ніколи Волочкова не виглядала так доречно, як поряд з цієї “виставкою” сала.

фото © lb.ua

Кремль отакує: інформаційна війна, дубль 100500

Один день – і одразу два україноненависні сюжети новин із “близького закордоння”, а точніше – з батьківщини найчесніших медіа в світі, Росії.

Перший – сюжет програми “Вєсті Орєнбуржья” про Тараса Шевченка, який, на думку авторів, необґрунтовано користується популярністю в Оренбурзі, адже ненавидів Росію, а фашисти любили його не менше Гітлера (автоматичне пов’язання нелюбові до Росії з фашизмом уже давно ввійшло в “рашен традішен” і не дивує; вражає тільки винахідливість росіян, які додумались, яким боком приткнути до Гітлера навіть Шевченка – часові рамки існування одного й другого не виявилися перешкодою, див. сюжет нижче на хвилині 04:07).

Більше російської дурналістики

Тиждень моди: яскраві фарби

Ну а тепер, щоб мене, не дай Бог, не звинуватили, що я малюю відвідувачів фешн-вік чорними фарбами,  покажу вам увесь діапазон кольорів. Подекуди навіть в одному луку (бугага, де ж використовувати це лінгвістичне збочення, як не у комбінаціях з такими фото).

Усі кольори веселки

Тиждень моди: чорне

Ну що ж, зізнаюся, я не писала про тиждень моди хоча давно могла б лише тому, що хотілося якось згрупувати найбільш вражаючих персонажів і відтак полегшити вам процес сприйняття і перетравлювання побаченого. Ну от, наприклад, зараз я викладу підбірку образів з домінуючим чорним, тому якщо одразу отак перейду в колір, то, боюся, і у мене, і у вас буде невелика травма. А може й велика.

Що можу сказати, чорний вважають одним з найбільш безпечних кольорів, таким, з яким проколотися важко. Ха! Українські модники доводять протилежне.

Більше чорного і стильного

Вам Єдиним!

Мені як жінці дуже важко жити в цій країні. Тому що свято кожен день.

Он Восьме Березня ще не настало, а найкращі чоловіки вже встигли накласти на українських жінок тягар своїх привітань. Дивлюся я на них і думаю, чому 8ме березня виключно жіноче свято, деякі персонажі могли б святкувати його з жіноцтвом.

Ще кілька

8 березня у Великому Місті

Як же добре, що у нас є “95 квартал”. По-перше, вони заздалегідь нагадують про визначні дати (от 21 лютого, записували “8 березня у Великому місті”), по-друге, дають заробити російським зірковим гастарбайтерам, по-третє, непогано розвивають публіку, бо хіба такі номери можуть не залишити глибокий слід у душах усіх, хто їх бачив?

Або ось прекрасний перформенс від Максима Галкіна. І в зоопарк ходити не треба.

Більше 8го березня, хто до нього ще 2 тижні

Таксідермія і бездарні картини як основні складові мексиканської розкоші

Фотографії мексиканки Даніели Росел не залишають шансів пройти повз них, тому я викладу їх  і тут.

Все-таки на контрастне поєднання гіпербагатих блискучих інтер’єрів з набундюченими ослицями дивитися завжди цікаво. Отже, на фото картинки з повсякденного життя заможних мексиканок.

Більше надзвичаної краси

Дитяча література і конспірологія

Давненько я не згадувала про “іноземних гостей”, тож побачивши замітку про конспірологічний напрямок у дитячій літератури сусідньої держави, вирішила обов’язково про це написати.

Якщо ви не в курсі справ, то я вам скажу, що дитяча література Росії продовжує прекрасну радянську традицію, щоправда виховуючи в наступному поколінні вже не юних ленінців, а юних путінят. Погодьтеся, маразм і без того оточує дітей, що зростають у пострадянських країнах, на всіх можливих рівнях. Найсумніше, що і на літературному теж.

Далі цитую:

Вчера прихожу с работы домой и вижу: дочка читает по слогам книгу, которую принесла из библиотеки — я присмотрелся к этой книге: что-то не то… Картинки про котиков и песиков, но название странное: «Как Тузик и Пузик раскрыли заговор». Ага, только вчера мне рассказали, что в СибАГСе для первокурсников ввели новый предмет. «Конспирология. Теория заговора» (идет с 2010 года на юрфаке). Ну, думаю, дожили — конспирология для первоклассников.

Полистал. Выяснилось, что городок, где жили добрые зверюшки, оккупировала злая компания «Котдональдс», продающая котбургеры и котси-колу, куда враги родины подмешивают вредный химический «порошок счастья». Заканчивается это дело так: «И друзья решили открыть собственное кафе, где все блюда будут не только вкусными, но и без всяких химических порошков. В местной администрации бизнес-план Пузика и Тузика нашел полную поддержку…». А заговорщиков тем временем арестовали.

В другой истории Пузик и Тузик решили построить снежный городок «для дошколят», подписали все документы в мэрии, а потом «были приглашены в Кремль на прием к очень высокому начальству. За создание городка Пузик получил золотые часы из лап лабрадора Конни». Тут же корявенько нарисованы Владимир Владимирович и еще некто. То ли охранник, то ли Дмитрий Анатольевич.

Книга, как выяснилось, отпечатана в Москве в издательстве «АСТ-пресс», дочке «АСТ», — второго из двух крупнейших в России — тиражом в 10 000 экземпляров (ходовой тираж для Носова, Успенского и Чуковского). Автор — некая Елена Хорватова, ведущий сотрудник Российской государственной библиотеки. На обложке — лейбл «Школа доброты Пузика и Тузика», серия — «Читаем малышам». Я смотрел на книгу в отупении. «Папа, зачем ты взял моего Пузика и Тузика?». Я протянул дочке книгу, и она с усердием продолжила: «В о-жи-да-ни-и мульт-филь-ма кот смо-трел кри-ми-наль-ну-ю хро-ни-ку и вдруг у-ви-дел сю-жет про а-рест вла-дель-ца «Кот-до-наль-дса».

Їбанутись!

Cham prezydent

І хоч Янукович і не зміг перемогти у нашому конкурсі за титул “Рагу.ля 2012“, своє він в цьому житті візьме, бо маразматиків, готових йому це дати, предостатньо. От так нещодавно Віктор Федорович став одним з найвидатніших сучасних поляків. Чесно хочеться запропонувати тим, хто його таким призначив, забрати його до себе в Польшу. Причому “бєзвозмєздно, то єсть даром”.

Але ми не будемо нічого такого пропонувати, а просто напишемо “кольку”-звернення до нашого президента його новою рідною мовою. А “остальноє” нехай вже додумає сам.

Janukowicz stał polakiem
niby że jegó rodaki –
szczerzy polskie katolicy
babcia rodem ze stolicy

on professor, naukowiec
ma oleju trocha w głowie
lubią jego w Ukraine
wspominają co godziny

ale jaki z niego polak?
on nie chodzi do koscioła
nie szanuje matki boskiej
i zapomniał język polski

niech zawiesi krzyż na szyje
słucha Radio Maryja
niech on z żoną żyje w ślubie
przecież ona jego lubi

z prezydentskiego ofisu
niech zapisze się do PiSu
wtedy Polska w swe ramiona
przyjme tego kutafona

вірш Кольки