VIVA Найкрасивіші
Найкрасивіші українці – Дмитро Комаров (ой, хоча міг і Дзідзьо стати) і Тіна Кароль (вже втретє), але я категорично не згодна!
M1 Абищо Awards
Про М1 Music Awards я можу сказати, що дарма вони у своїй назві обмежилися словом music, тим більше, що частина з переможців до музики має дуже віддалений стосунок.
Це було M1 Абищо Awards.
Видовищно і нещадно, особливо в розрізі заєбошених луків.
Нарешті Вінярська доросла до того, щоб у якості аксесуарів використовуватися щось інакше за свої масивні груди.
Хоча, мушу визнати, їх важко чимось перекрити. Втім, образ бракованого аніме з цим справляється пречудово.
Той випадок, коли автозасмаги найбільше пішло на обличчя, вже менше на руки і зовсім не пішло на ноги.
Цікаво, як цей “пантон” виглядає у роздягненому вигляді.
Жінка третього тисячоліття 2016
Є ще жінки у третьому тисячолітті!
Отже, у попередньому пості ви бачили як премія “Жінка третього тисячоліття” стартувала, а зараз я покажу вам до чого вона доросла.
Якщо це жінки третього тисячоліття, то можна мені якесь інше обрати?
Передоз шиком і блиском.
ОМКФ 2016: Закриття
Колір доріжки на ОМКФ – єдине, що видавало те, що це була червона доріжка, а так скидалося на те, ніби це виставка досягнень сільського господарства – голови колгоспів зібралися, щоб показати по-перше, розмах своїх гаманців, по-друге, свою невтримну несамовитість у стилі, по-третє те, що наша земля непогано годує (іноді аж занадто).
Думка про “Та шо ж це таке! Пороблено їм чи шо?” мене не відпускала. Наступного року пропоную організаторам разом з квитками роздавати бажаючим пройти червоною доріжкою бодай хоч якусь інструкцію, бо цього року навіть дрес-коду, здається, ніякого не було, ви це побачите з фоточок.
Зараз буде низька і висока поезія. Низька від мене.
Рюші
Кольору хрюші.
Висока від Ліни Костенко про весь чей червонодоріжковий рух:
Так хочеться якоїсь етики.
Пера, і пензля, і струни.
Якоїсь дивної поетики
в шляхетських німбах сивини.
Натомість маєм бздуру модню,
амбіцій вистріпаний рюш.
І чорний викид сірководню
з отруєних століттям душ.
Навіть курей-гриль запросили на закриття ОМКФ, а тебе, юзернейм, ні. От ти і казишся!
ОМКФ 2016: атака триває
Ви ж не думали, що я закінчила катувати вас фоточками з червоної доріжки ОМКФ?
Почну з цитати однієї з читачок рагулів Ірини Касьянової:
“72 чиновницы, 23 депутатские жены, 15 it-girl, 20 дочек бизнесменов, 37 содержанок у папиков, 8 начальниц жэков, 57 валютных проституток, 45 просто блядей из Аркадии, 0 киноактрис, 0 продюсеров, 0 режиссеров – перед вами численный состав прошедших по красной ковровой дорожке на церемонии открытия одесского кинофестиваля!“
Дні Макдональдса на Одеському кінофестивалі.
Ой!
Мені здається після цієї червоної доріжки ми можемо робити свою локалізовану версію Pokemon Go. Ходиш по світським подіям і відловлюєш надто відверто виставлених напоказ “покемонів”.
OMКФ 2016 – Oh my God!
Нарешті знайшла час сісти і повивчати публіку на червоній доріжці ОМКФ.
Перше враження таке – справжній переворот минулої п’ятниці стався не у Туреччині. Ось де приховалася міжнародна загроза здоровому глузду та світовій психічній врівноваженості.
Деякі гості неприховано несли свій стиль в маси. Максимально неприховано. Відкрито таким же чином, як і рот фігурантки.
Часом червона доріжка скидалася на випускний у школі дівчат із затримками у розвитку. З затримками тому що вік у дівчат такий, що який вже тут випускний.
Найстильніші люди Львова
“Премiя «Найстильніші люди Львова» – це відзнака за розвиток стильного образу нашого міста та акцентує людей для яких стиль – сприйняття життя“.
Це не я написала (у мене з граматикою, хочеться вірити, краще), це організатори так формулюють.
І отут стає ДУЖЕ ПРИКРО ЗА ЛЬВІВ, бо не дай Бог мати такий стильний образ, як у цих людей. Не кажучи вже про те, як їх життя побило, раз вже вони його саме так сприймають (“стиль – сприйняття життя” нагадаю).
Бароко – це жорстоко.
Героїня вечора, я вважаю, хоча мущина теж не підкачав шириною і довжиною джинсів.
Гармонія як є.
Колгосп тварин
Червона доріжка премії “Людина року” щороку мені нагадує колгосп тварин. В кращі роки тварин набиралося стільки, що навіть доводилося робити декілька звітів на рагулях, в роки відносної кризи з цим спокійніше, але все одно є на що подивитися.
Щоправда є відмінність від оригінального твору і вона у тому, що кобилці Моллі стрічки у гриві носити забороняли, а тут ніхто нікому нічого не забороняє, тож на виході маємо стиль настільки незграбний наскільки нестримний.
Жріци будуарів.
Вона співає насправді, а не заковтує. Правда. Повірте мені на слово.
Гнітюча краса бомонду на Одеському кінофестивалі
Так друзі, я вам принесла кілька кілограмів фоточок навколоодеського бомонду.
Традиційно нагадую, я тут пишу не про кінофестиваль, а про людей, які принесли на нього додаткову красу. Причому, на якомусь етапі розглядання фотозвітів я подумала, що може варто в Україні запровадити податок на додану красу? Так буде хоча б якась користь від тих естетичних травм, які несуть собою деякі дами.
Я одразу скажу, що частину красунь з цього фотозвіту у місто завезли з нагоди кінофестивалю, тобто в Одесі ще не все втрачено.
Але була і інша частина, яка несамовито нагадувала, що Одеса – портове місто, мужики часом заїжджали дуже ненадовго, то приваблювати їх треба було блискавично. А що може привабити блискавичніше за…
Гламур збивав з ніг.
Fashion people 2015
Тут в Москві пройшло вручення премії Fashion people 2015 і парадокс в тому, що нагороду за модність вручали не те що не модним, а я не впевнена місцями, що людям. Принаймні не “людям розумним” точно, бо розумні таке б на себе не вдягнули.
Отже, гопники з Брощаги можуть видихати, вони тепер на вістрі моди.
Для того, що ви одразу втратили ілюзіїі стосовно того, що можете побачити тут дійсно когось модного, ось вам призерка титулу “Ікона стилю”. Сюди дуже вписується легендарна фраза про “Нє вінаватая я”. Дійсно, хіба зі старечим маразмом посперечаєшся?
Почесні гості гарні як картини. Картини бездарних абстракціоністів.
