Кокошники головного мозку

Я рідко цікавлюся тим, що відбувається в культурному просторі ДНР (ну хіба коли там якогось Моторолу в Оперному ховають), але те, що я цим не цікавлюся, зовсім не означає, що там не відбувається!

Наприклад, там відбувається мода з прогресуючим фімозом головного мозку у розрізі дисфункції кокошників.

Насправді ні, я перебільшую, просто мені надіслали лінк на статтю “Донецкий модельер представила коллекцию одежды для ценителей живописи” і таким було моє перше враження. Друге — в коментарях безпосередньо до фоточок.

Все проходило у художньому музеї Донецька і його було обрано “потому что это – особое место, храм искусства”.

Це був перший показ дизайнерки і вона одразу встигла осквернити храм! Зрозуміло одне, там де Бог відняв фантазію та талант, він додав амбіції та самооцінку.

Хоча, скажу чесно, нічого такого особливо страшного в колекції не було. Ну такий типовий асортимент ятки на базарі у райцентрі — щоб побільше золоте і не дай Боже нічого зайвого не прикрити, бо як же люди здогадаються, що воно там є.

Таємницю кокошників я розкрила доволі легко. Колекція називалася “Алєнькій цвєточєк”, хоча, якби спідниці були трошки коротші, то назву можна було б легкістю поміняти на “Пизда-нога”.

Дизайни були настільки вбогі, наскільки безпомічні. Не знайома з експозицією музею, але боюся, що там могло від видовища теж щось замироточити. Це зараз у тренді.

Ну і сама дизайнерка. Мені завжди здавалося, що серед жінок немає дальтоників, але зараз я починаю в цьому сумніватися.

Хоча, можливо, всьому виною бояришнік.