Сюр. Діти у черзі до озброєних чоловіків, які їх обшукують і пропускають через металодетектор.
Чого лише не зробиш, щоб подивитися на головного клоуна країни.
Цікаво, йому не страшно було серед дітей. Мало ж шо може трапитися.
фото © comments.ua
Друзі, пропонують вам роздивитися надзвичайної краси писанку. От ви Божу Матір бачите? А вона тут є, варто лише придивитися і коли вас перестане сліпити лик Януковича, ви помітите і її.
Вміють все-таки люди захоплюватися нашим гарантом, вже й на писанках його малюють. Зверніть увагу, на задньому плані фото моєї улюблениці, мера Слов’янська.
Фото (с) Інна Неродик, знайшла через Тексти
Так виходить, що почнемо ми цей ранок з двох історій про пасажирів. Ну для того, щоб ви згадали, в якій країні живете, а то раптом може забули.
Перший пасажир – найголовніший. Для того, щоб він мав змогу поусміхатися і сказати фразу “До речі і вєртольотна площадка побудована…Да…Для всіх…ха-ха-ха-ха”, не жаль виділити з бюджету коштів на 100 вертольотних майданчиків, не кажучи вже про нещасний один.
5 канал відзняв з цього приводу сюжет, можна подивитися на маразм в дії.
– Я хотєть лєтєть Кієв!
– І чьо?!
І снова здраствуйтє!
Фонтан, який несподівано відкрив в собі головний співець осанн Януковичу і літописець сучасності Володимир Чередниченко, як виявилося, не так вже й легко заткнути. З товариша просто ллється потік свідомості, який чомусь ілюструють і видають у вигляді книжок (якщо це можна назвати книжками).
Книжка як завжди дуже вдала, посміятися є з чого. Далі цитую.
Про Януковича-інтелігента.
«…- Ну, сегодня Федорович превзошел самого себя. С ходу серого монстра уложил…
– Такой человек, – улыбнулся Валерий Шира. – Остановить его невозможно. Сколько лет с ним знаком, но не перестаю удивляться. Интеллигент высшей пробы, доктор наук, но может вот так, плечом к плечу со всеми… Сам идет в загон, не подъезжает…»
Ну що, вітаю вас з триріччям президентства нашого неповторного Ягупопа. Ці папірці, які я побачила у фейсбуку Дмитра Чигрина, чомусь роздають у Верховній Раді. Мені здається, що їх треба було б роздавати електорату. Ви – електорат, тож роздаю.
Давно щось я не писала про чиновницькі кабінети, а в них же можна відшукати таку красу! Ось яку!
От що б робили виробники цих потворних портретів президента з бурштину якби не наші чиновники? Все-таки добре, що є службові кабінети, яким просто бракує таких вишуканих витворів мистецтва як цей.
Ну що, почали ранок з поезії, продовжимо прозою, та ще й з якою! Як то кажуть, проза про Гаранта поганою не буває. Насолоджуйтесь!
«Десятиклассница Наташа Асмолкова опустила в лунку саженец, держала за ствол, пока глава государства, умело орудуя лопатой, засыпал землей и подтрамбовывал.
– Поливать не будем, как ты считаешь? – советовался со школьницей.
– Ну, зачем же? – улыбнулась в ответ Наталья. – Только что дождь прошел.
Присяжнюк садил дерево рядом. Наблюдая за Януковичем, подумал о том, что у Виктора Федоровича было такое же трудное детство, и желания, наверное, похожие.
– Чего бы хотела в жизни? – спросил Президент у девочки.
– Я много бы чего хотела, – отвечая на вопрос Президента, говорила десятиклассница. – Хотела бы, чтобы мама была жива. И отец… А еще в Греции побывать, на острове Крит. Говорят, – улыбнулась Асмолкова, – что в Греции – все есть!
Янукович обернулся с улыбкой к Присяжнюку.
– Вы, Анатолий Иосифович, слышали?.. О Крите.
– Если Наталья так же хорошо учиться, как с посадкой деревьев сейчас управляется – организуем, Виктор Федорович, ей поездку…
– Покажешь мне позже свой дневник, – сказал десятикласснице губерантор. – Договорились?» (с. 13).
Якщо вас не злякала перша фраза про десятикласницю, яка “держала за ствол”, поки глава держави “умело орудовал”, то мушу вас привітати, ви ознайомилися з уривком книги Володимира Чередниченка присвяченої голові Київської обласної державної адміністрації Анатолію Присяжнюку. Обкладинка у книги за якістю нічим не віздрізняється від наповнення.
Шоколадним зайчикам та дідам Морозам саме час впадати в депресію, на їхнє місце зазіхають більш впливові особистості.
Це фото і рамка до нього зроблені з шоколаду і їх можна повністю згризти без будь-яких небезпечних наслідків для здоров’я (якщо ви готові, що до вас в шлунок потрапить Янукович). Ідея створити такий продукт прийшла фахівцям Львівської майстерні шоколаду. В принципі все логічно, адже раніше львівську майстерню було помічено в тому, що вони робили шоколадних хлопців (фото нижче), то чому б не почати робити шоколадних дядьків.
Окрім Януковича можна купити ще й Івана Куліченка, Євгена Удода і Олександра Вілкула. Смачного!
фото © dniprograd.org, chocolate.lviv.ua, censor.net.ua
Художниця Ніколіна Бакуменко продовжує смалити (хто пропустив, ось можете тут почитати, я раніше про неї вже писала). Тепер завдяки їх вся Україна взнає, що у нас не президент, а маленький ельф. Далі цитую цензор, бо сльози заважають писати:
“В жизни этого человека присутствовало некое волшебство: мальчик из бедной семьи, сирота, которого воспитывала бабушка, дошел до президента Украины… Поэтому захотелось изобразить этого эльфа в контексте рождественской сказки”, – поясняет автор.
Каждая картина Бакуменко – ребус, портрет президента – не исключение. Парламент здесь изображен в виде… чайника, где под куполом-крышкой кипят страсти. В руках Витя Янукович держит волшебный шар с изображением Святого Владимира. Хрупкий стеклянный шар, по всей видимости, и есть Украина.
Сзади него булава – символ президента, а на веревочке висят детские игрушки – вертолет и домик, которые присутствуют в жизни президента. Все зверюшки – это конкретные люди, которые играли какую-то роль в жизни президента. Подарки под елочкой: пчелка и под ней коробочка с сердечками – тоже символы, обозначающие известных персонажей.
Все-таки як глибоко залізли ельфи в голову самої Ніколіни Бакуменко, що вона малює такі чудесно бездарні картини. Причому навіть портрет нашого президента не зумів затьмарити картину з маленьким Вовою Путіним, який подорожував у космосі і видно звідти привіз свого друга Мєдвєдєва і всіх-всіх-всіх.
І хоч Янукович і не зміг перемогти у нашому конкурсі за титул “Рагу.ля 2012“, своє він в цьому житті візьме, бо маразматиків, готових йому це дати, предостатньо. От так нещодавно Віктор Федорович став одним з найвидатніших сучасних поляків. Чесно хочеться запропонувати тим, хто його таким призначив, забрати його до себе в Польшу. Причому “бєзвозмєздно, то єсть даром”.
Але ми не будемо нічого такого пропонувати, а просто напишемо “кольку”-звернення до нашого президента його новою рідною мовою. А “остальноє” нехай вже додумає сам.
Janukowicz stał polakiem
niby że jegó rodaki –
szczerzy polskie katolicy
babcia rodem ze stolicy
on professor, naukowiec
ma oleju trocha w głowie
lubią jego w Ukraine
wspominają co godziny
ale jaki z niego polak?
on nie chodzi do koscioła
nie szanuje matki boskiej
i zapomniał język polski
niech zawiesi krzyż na szyje
słucha Radio Maryja
niech on z żoną żyje w ślubie
przecież ona jego lubi
z prezydentskiego ofisu
niech zapisze się do PiSu
wtedy Polska w swe ramiona
przyjme tego kutafona
вірш Кольки