Один день з життя міста

Часто мене питають скільки часу я витрачаю на рагулів, припускаючи, що я цілими днями тільки те й роблю, щоб шукаю тему, про яку можна написати. Насправді все набагато простіше, на рагулі я витрачаю півгодини на день, а теми усі на поверхні)

Наведу простий приклад, ідемо ми тільки що з Дімою і тут він помічає чудовий лайтбокс, на якому рекламується (в тому числі) "Ювелірний дім Спіжженко". Навмисне не придумаєш) А якщо почитати усю обкладинку, то можна зрозуміти, хто в нашій країні готовий вкладати гроші в те, щоб про нього написали в журналі. Єдині, хто не платили, це Антуан де Сент-Екзюпері і його дружина, але, нажаль, про них теж написали у цьому журналі для багатих міхрюток, яким до того ж потрібен позитивний імідж. До того ж, про які династії може йти мова? Про дочку лікаря і екс-міністра охорони здоров'я, яка зараз займається ювеліркою і різними оборутками (у тексті про неї згадується) чи про "династію" Шахновської, про яку до весілля Ані Лорак особливо ніхто й не чув – на сайті написано, що сукні шиють 30 років, але ніякої конкретики до 2004 року немає. Ну да, ну да.

Ну а ще я сьогодні звернула увагу на: Салон-перукарню "Екстрім") Ги.

Гігантоманію Тігіпки (так-так, чотири поверхи).

ностальжіііі

Щоразу як я бачу лайт-бокси з рекламою Першого, серце обливається кров'ю.

Вибачте за униле фото, но (!) плакат, шо називається, "виполнєн в духє врємєні" і даже гімняне фото його не спортить. Інше питання в тому, що ж це за врємя? Для мене це врємя мого дєцтва, коли іменно так чьотко і бєз лішніх дєталєй людей вирізали для того, щоб положити на красівий фон і коли женщіни носили пінжаки з підплечниками і слішком яркій макіяж. Да-да – це 80-ті, снімєм шляпи і вспомнім докупи ще серіал "Династія" (Декс Декстер, всьо такоє) чи там "Даллас" (ну хто там що дивився). Амінь.

шлях до серця блондинки

Арсеній Яценюк нарешті зрозумів, що оці писульки, що їх роздають найняті за копійки студенти, нікому не потрібні і вирішив випускати їх у форматі елегатного аксесуару. Чесно кажучи, побачивши таку шапочку, я подумала, що з газетки хотіли хоча б якусь користь отримати, але ж ні! Це така задумка і газетка супроводжується схемою того як зробити з газетки шапочку. Я покорєна! Ну і картинка для тих, хто цього ще не бачив (я й сама побачила вперше).

Ну а взагалі я думаю, що такий успіх яскраво вказує на те, що Арсенію варто закинути політичну кар'єру, а стати моделлєром.

Крошка Єнот

Вже пару тижнів я не можу спокійно проходити повз лайтбокси і бігморди, на яких Таїсія Повалій пропонує стати в 100 разів багатшими, і тільки сьогодні я зрозуміла, кого вона мені на них нагадує. Це ж просто викапаний Крошка Єнот! Так що записуємо Таю до переліку свійських тварин під гордим титулом "Nyctereutes procyonoides"*.

• Nyctereutes procyonoides – єнотовидний собака.

Бігморди

Не лише Галліна любить милуватися собою на бігбордах, нашвидкуруч зліплених в колаж криворукими "дизайнерами" і доповненими пафосними текстами, набраними ще потворнішими шрифтами. Каті Бужинській зробили подарунок до дня народження – замовили кілька бігбордів по Києву, а ті, хто робили, мабуть знаються на Катіних вподобаннях. Ну що ж, "Твоє життя – пісенна ера. З Днем Народження, "Біла Пантера"! Нічого не скажеш, не буду більше замовляти вірші Діверсею, бо у друзів і рідних Каті виходить краще, особливо з огляду на пунктуацію. Ну і як завжди підписали, хто то така, бо хоч її життя і пісенна ера, але можуть же не взнати і тоді пєар пройде дарма.

А взагалі, Катя частенько сяє на плакатах, от, наприклад, на рекламі вже відомої нам Ідріска Тур. Я прям уявляю, що таке зірковий відпочинок – біля басейну, в мокіажі, з прічьоскою, у наряді, з тонною прикрас і у неприродній позі. Мєчта.

А ще прослідковується тенденція – на рекламних плакатах Катя зазвичай з ногами, чого ж добру пропадати! Ноги намагаються оголити якнайвище і доповнюють підборами, що їх здавалося ще більше. Кросіво, з укусом і в пєрьйах.

На фоні наведених вище плакатів, цей (нажаль є лише фотка для бігборду, а не сам бігборд) бігборд виглядає ледь не як витвір мистецтва, от тільки негрів пожаліли пошукати, знайшли двох і причому навіть не спробували сфоткати в інших ракурсах (тих що по з боків), щоб створити ілюзію, що Катя Бужинська цікавить більш ніж двох негрів. А взагалі посилу цієї ідеї я не дуже зрозуміла.

фото (с) прес-служба Бужинської, www.europlakat.com.ua

Баобаб! - Ти баобаба!

Пам'ятаєте цей дитячий віршик?

– Ти розбив!
– Ні, ти розбила!
– Ти штовхнув!
– А ти впустила!
– Ти тюхтій.
– А ти незграба.
– Баобаб!
– Ти баобаба!

Це діти у віршику Оксани Сенатович сперечалися про те, хто ж з них нашкодив, щоб уникнути покарання.

Так от, хочу вас порадувати, схоже, що передвиборча кампанія буде проходити за таким же принципом і фінал буде зовсім не як у тому віршику. Сьогодні я вийшла на вулицю і на відстані 50 метрів одна від одної побачила отакі розтяжки.

Виглядали банери однаково, відрізнявся хіба що текст: "Вони балакають. Вона – працює", "Вони руйнують. Вона – працює", "Вони заважають. Вона – працює". Хто "вони" і хто "вона" ці мінімалістичні тексти, витримані у стилі реклами тампонів Kotex, не повідомляють. Та й навіщо? Адже схоже, що ця президентська кампанія буде вирізнятися безглуздими ходами типу кандидата кольору гімна чи показового відмінювання дієслів, які до болі нагадують дитячі віршики чи пісню "я прийшов, тебе нема, підманула-підвела".

Ну і не будемо пропускати йобаний стид оформлення – відсутність будь-який пунктуаційних знаків окрім дефіса, який видають за тире. "Вона"-то працює, але ж "вони", які роблять для неї таку рекламу, повинні хоч якось подбати про якість.

Київ - європейська столиця

Багато хто з вас мабуть і не пам'ятає блок "Київ – європейська столиця (партія киян)", який брав участь у виборчих перегонах у далекому 2006 році. Нагадаю представників: Микола Георгієвський, Лев Парцхаладзе, Андрій Миргородський, Ольга Сумська, Ігор Волощук. Так от, навіть якщо ви їх не пам'ятаєте, то я пам'ятаю до сих пір і пам'ятатиму до того моменту, поки наліпки з їхньої передвиборчої кампанії не поздирають з сусідніх будинків (як ви бачите на фото поганої якості, вони там до сих пір є, причому зацініть місце розклейки).

Уявіть собі, передвиборча кампанія і блок, що пропагує цінності "європейської столиці", натомість розклеює свою символіку настільки густо і у таких місцях, що у нормальній європейській столиці за це давно б виписали штраф за  порушення правил благоустрою територій міста. Вони не єдині, але саме їхні наймані працівники розклеювали це сміття таким чином, що не звернути на це увагу було б неможливо.

Окрім того, пройшло понад 3 роки, а реклама до сих пір є – така довговічність політ-сміття дійсно вартує звання "європейської" столиці.

Мені здається, що абсолютно нормальною практикою було б після закінчення виборчої кампанії змушувати кожну партію чи кандидата своїми ресурсами (матеріальними зокрема) ліквідувати наслідки того гівна, яке вони по собі залишають, бо воно і під час виборів нікому не потрібне (а на нього витрачаються ого-го які кошти, не порівняти з бюджетом для усунення), для того, щоб не ми платити за утримання будинку і прибудинкової території в належному стані (до того ж, зацініть як утримують цей будинок, ніхто так і не почистив його за 3 з половиною роки).

Ну і щоб два рази не вставати. Маленькі громадяни не відстають від великих – нижче ви побачите як прикрасив вулицю Шовковичну міхрютка-адвокат (у мене є більша фото з його телефонами) на початку минулої осені. Правда феєрія?

А так виглядає типова зупинка громадського транспорту (це вже фото тижневої давності). Хоча, як бачите, часом у розклеювачів просинається щось на кшталт почуття дизайнера обкладинки журналу, хі-хі.

Як думаєте, є можливість вирішення цієї проблеми? Тому що, нажаль, останнім часом Київ перетворюється не на європейську столицю, а на місто, де папір витісняє місто.