Зараз проведу для вас короткий екскурс в світ аристократів.
Мені просто надіслали лінк про фейсбук профайл “Міжнаціонального Союзу Аристократів” і я звичайно ж зацікавилася цією організацією.
Це, якщо ви зразу незрозуміли ”общественное движение современных Аристократов”, якщо має на меті (тільки не ржіть) “стремление создать Гражданское общество землян”. Отак-от, саме землян. Ну я подивилася на них (не лише в фб) і скажу, що це дійсно якась позаземна аристократія.
Не звертайте увагу на цю жінку, яка здається втекла з підтанцівки Шуфутинського, діамант аристократії не вона, а його Світлість Князь Цицак власною персоною.
Мені здається він це все заварив і зібрав навколо себе відбірний колгосп.
Мені здається, що їм просто неправильно пояснили, що таке аристократія, тому вони демонструють щось зовсім інше.
“Аристократія є? А єслі найду?!”
Коли від аристократизму просто розпирає.
Ніщо не вводить мене в такий екстаз, як обкладинки регіональних журналів з місцевими “еллочками”, які еволюціонували і тепер знають, що мексиканський тушкан має бути обов’язково поєднаний з відсутністю трусів.
“С первого взгляда героиня нашей обложки не оставляет равнодушными никого”. О таааак. Залишишся тут байдужим до такої надзвичайної краси.
Тільки що я дізналася, що таке справжня казка.
Мені просто скинули лінк на фотографа з таким псевдонімом (чи іменем) і я на півгодини впала в казкову кому, розглядаючи його роботи за останні кілька років. Вас я пожалію і викладу тут тільки найкраще. Вершки, так би мовити.
Теорія відносності. Коли упоротий лис зовсім не упоротий у порівнянні.
Майстер фотошопу, композиції і позування. Засліплює самим лише костюмом! А баби в панчохах і лакованих чоботях тільки відтіняють талант.
Побачила новину про те, що Катя Бужинська похрестила дітей і глянула з цікавості на фото. Я розумію бажання бути красивою, але бути при цьому настільки немилосердною до своїх дітей, яким змалечку звикати, що їхня мама – це муміфікована версія давно померлого транссексуала…
Ну не знаю… Ленін в Мавзолеї виглядає природнішим. Нам такої краси не зрозуміти. Краси неживої природи і живого бажання виглядати нареченою Дракули.
I’m gonna satisfy. Every girl and every guy. Give yourself and stay alive. I’m gonna satisfy.
Ніколи! Ніколи не вслухайтеся у текст пісень Віталія Козловського. Особливо на ніч. Він, мабуть, не пройде в фінал, бо шанси, що Кончіта Вурст в цьому конкурсі переможе вдруге не дуже високі.
Не про те Скорсезе зняв фільм “Мовчання”, не про те. І одна українська зірка на прем’єрі це одразу довела – дивишся на неї і… бракне слів.
А фільм хороший, там не стільки про віру, скільки про межі, які ми переходимо, дозволяють нам це чи ні. Ну це нмд.
Якщо ви зайвжди мріяли пожити в маленькій Італії, то тепер у вас є такий шанс!
У Києві здають в оренду “ексклюзивну квартиру в “Римському” стилі з неординарним унікальним дизайном”. Тут не посперечаєшся, дизайн настільки унікальний, що відбирає мову. Це не квартира, це заповідник золотих диванів.
І я навіть розумію задумку Бога, в цьому випадку – він дав грошей власнику квартири, щоб компенсувати нестачу смаку. В світі ж має бути баланс.
Деталі оздоблення можна розглядати безкінечно: від “Створення Адама” на стелі (добре, що Мікеланджело не дожив) до похнюпленого бюстика на каміні, який втомився всю цю красу споглядати.
Читати далі: там ще трошки прекрасного
Ну як ви там, друзі? Вийшли на роботу? Важко?
Хоча кому зараз легко? Останні дні я займаюся систематизацією рагулів і готуюся до вручення премії “Рагуль року” у десятку номінацій і скажу вам, що це та ще травма (до речі, якщо у вас є пропозиції щодо номінацій і номінантів, пишіть в коментарях, у вас є кілька днів. Передивитися все за рік можна на сайті звичайно ж – http://ragu.li/).
А поки що хочу показати вам фоточки, які залежалися у мене ще з минулого року. Фоточки про моду і її споживачів. Як завжди красиво.
Український бренд Jeanne презентував капсульну колекцію, яка поєднувала в собі хутро, шкіру (в тому числі пітона) і гіпюр.
Ну ви бачите, все дуже багатообіцяюче. Кожен з цих матеріалів сам по собі дуже непроста штука, щоб не скотитися у вульгарність, але дизайнери вирішили, що якщо вже помирати, так з музикою і максимальним пушапом у моделей.
З іншого боку, подивитися на публіку запрошену на показ і все стає на свої місця. Для таких дійсно треба шити щось надзвичайне, бо інакше одяг ніхто не помітить.
Позашлюбна дочка спрею з рожевою фарбою і швабри Ліля Кіш – найкращий тому доказ.