Коротко про різне
У цьому випуску не можу не згадати про один з маразмів української комунальної служби. Дуже добре його підмітив polar-bird і я хочу винести це на рагу.лі. Щовесни комунальники чомусь фарбують білим бордюри, витрачаючи на це достатньо людино-годин і коштів, хоча користі з таких маніпуляцій нуль.
Сенсу в такій побілці я не бачу, але найцікавішим є те, комунальники демонструють фантастичну тупу виконавчу бездумність, фарбуючи білим землю там, де бордюрів немає, але на їхню думку мали б бути.
***
Вищий господарський суд України.
***
Тепер поговоримо про розсилку для преси. Спочатку процитую кінець повідомлення.
“Предусмотрен фуршет.
Мы ценим вашу работу! Будем рады как освещению мероприятия в вашем СМИ, так и медиаподдержке, которая сейчас очень нужна украинской культуре“.
Щоб ви розуміли, українська культура – це Luxury Fashion Show Swimwear De Luxe. Отак показ купальників з пафосною назвою перетворюється на культурну подію)
***
Тисяча чєртєй! Без коментарів.
***
Ну і з логотипом у Судаку, мені здається, погарячкували. Дуже неоднозначно.
фото © polar-bird
Ukrainian Hair Party
Є така подія, Ukrainian hair party, по ідеї вона повинна нести прекрасне у вигляді гарних зачісок, а на ділі несе отаке.
Бля!
Друзі, цензурні слова підбирати дуже важко, але все-таки намагатимуся не матюкатися. Що-що, а бажання публічних людей (та й взагалі не лише публічних) виставляти своїх дітей напоказ, я зрозуміти і прийняти ніколи не зможу. А що вже говорити про відверто пиздуваті фотосесії, де з дітей ліплять незрозуміло що. Колись давно я вже писала про одну 4-рирічну дівчинку в макіяжі, але зараз розумію, що не звернула б увагу на те фото, якби воно було в одній серії з оцими.
Цей шедевр – витвір фотохудожника Костянтина Бойка. Починаючи з неділі цю “красу” можна буде спостерігати у (!) дитячому ляльковому театрі.
фото з dusia
Максим Галкін як персональне пекло
Тепер я знаю, як виглядає пекло. Це коли в тебе великий будинок і в ньому є камін, а в цьому каміні заміть того, щоб розпалити вогонь, чомусь поставили телевізор і по ньому показують Максима Галкіна. Срака-мотика!
Це я до чого, Алла і Максим (прізвища, думаю, можна не називати) вирішили похизуватися своїм прекрасним розкішним будинком, але мені здається, що побачивши таке, треба радісно видихати, що тебе ця краса минула.
Коротко про різне
Знаєте, іноді буває натрапляю на новини, про які і писати нічого не напишеш і так все зрозуміло, а на рагу.лі їх не ставлю, щоб не забивати ефір. Відтепер усе інакше! Тепер я буду писати і про таке, просто поєднуючи фактаж в один пост.
Отже.
Читаючи інтерв’ю Бар Рафаелі, я зрозуміла, що та впевнена, що приїхала сюди, щоб допомогти дітям-сиротам (а не тому, що Онищенку треба красиві імениті тьолки на вечірці з приводу дня народження). Одразу згадується:
…увидел пятерых граждан, которые прямо руками выкапывали из бочки кислую капусту и обжирались ею. Ели они в молчании. Один только Паша Эмильевич по-гурмански крутил головой и, снимая с усов капустные водоросли, с трудом говорил:
– Такую капусту грешно есть помимо водки.
– Новая партия старушек? – спросил Остап.
– Это сироты, – ответил Альхен.
Влада Прокаєва теж відсмалює. Розказуючи про “кар’єру” дочки, вона потішила мене такою заявою: “Дочка буде займатися міжнародним піаром в одній з держструктур. Звичайно, я допомогла їй. Ви ж знаєте, як зараз скромним і талановитим дітям важко пробитися – скрізь “свої люди”. Тому я посприяла, щоб Маргарита мала нормальне місце роботи“.
Тха-ха-ха! Боже-боже! Яке несправедливе життя, навкруг лише “свої” і одна Влада вчиняє по совісті. Ну а що, своє гімно не пахне.
Дивовижно, але Ольга Сумська не в курсі, як писати назву міста “Суми”.
Ой!
Ой!
Ось, в принципі, й усе, що я можу сказати про це фото.
фото © tabloid
Міс Україна: Червона доріжка
Як завжди я роблю це з епічними подіями, про день народження Онищенка я напишу у кілька постів. Це ж треба як чувак собі підлаштував усе зручно, цілий конкурс собі щоразу дарує. Інша справа, що виглядає це все дійство, м’яко кажучи, смішно, особливо та його частина, яку я називаю “червоною доріжкою”. Зокрема, завдяки будівлі, на фоні якої все це відбувається. З одного боку, вона вже менш обшарпана, ніж хоча б рік тому, з іншого боку дуже ілюструє те, що Україна є країною контрастів. Причому ті, в кого є бабло, замість того, щоб справді навести лад в країні і створити щось вартісне, удосконалюють країну як можуть – покриваючи сусальним золотом (точніше його імітацією) ту сумну реальність, в якій ми живемо.
А тепер про червону доріжку. Зірок було малувато, що може означати лише те, що Онищенко втрачає позиції навіть серед тих, хто не проти поблазнювати перед камерами, лише б його не забули. Тож гості були ще дивнішими, ніж звичайно.
Модне асорті
Видання “Paparazzi” останнім часом активно взялося за сайт, тож зайшовши на нього я отримала ще кілька приємних вражень від останніх світських подій. Виявляється, про деяких найгарніших дам тижня моди я так і не згадала на сторінках цього блогу. Виправляюся.
Хо-хо-хо-хо-хо!
За чий рахунок живуть рагу.лі?
Знаєте, мені тут написали (звичайно жартома), що я так часто пишу про Камалію, що мабуть рагу.лі існують за її рахунок. Прошу додати до цього переліку ще й Санатана. Коли я бачу його на події про інших писати вже не хочеться.
фото © e-motion
Хороших вихідних!
Більшість з вас мабуть зараз сидить в офісах і не знає, що ще подивитися в Інтернеті, тож я вирішила зробити ваш безтурботний час ще безтурботнішим і подарувати вам підбірку фото нової паціентки нашої поліклініки, яку мені допомогли ідентифікувати у коментах до посту з незабутньою концентрацією рагулів.
Отже знайомтеся, Олівія Кірсанова. Не жінка, а мрія.
