Рагулі 80

Україну мають таланти, День Єдності жаб з гадюками, переваги 5-го розміру грудей і ще багато чого.

А якщо детальніше:

1. Всеукраїнський день працівників культури – вітають так, ніби працівників поліклініки, вітаючи інфікують хламідіозом!

2. Україна в піснях – співуча мова, пшенична земля, пташка на калині.

3. Маріуполю 240 років!

4. Ідеальна пара – алкомаркет і Аква Віта.

5. Хочеш дізнатися як з поп-діви (у 90х вона була саме такою) перетворитися на позашлюбну дитину Ірини Алєгрової та Миколи Баскова? Дивись новий кліп Ірини Білик!

6. Деградантство і Наташа Корольова.

7. Медведчук, що співає “Я люблю тебя жизнь” і класика “Таланти мають Україну” з Нестором Шуфричем в головній ролі.

8. У Раді хотіли як козаки написати листа турецькому султану, а вийшло як клоуни в шапках.

9. Рада давно уже не цирк, це уже зоопарк, де макаки фактично буквально жбурляються одне в одного какавельками. Юрій Луценко – як експонат у цьому музеї.

10. Регіональна благодійність.

11. Вибори в ЛНР.

12. Антиабортарна реклама.

13. День Єдності жаб з гадюками.

14. Від комунізму до сексизму. Компот усім у кого груди 5-го розміру.

15. Міс Принцеса України.

16. Нові мислеформи від Ольги Горбачової.

17. Шоб шо?

Йобантур / 95 Квартал = який зв’язок?

Слідкуйте за руками.

Спочатку у новорічний праймтайм для мільйонів 95 квартал випускає номер сповнений гомофобності, хейтерства, мінусової естетики та жартів на зразок “підаратіно” чи “бурарас”, а потім через кілька днів пише, що вони нікого не хотіли образити.

Тепер я чекаю, коли вони еволюціонують до того, що будуть жерти зі сцени гімно (бо їхню таргет-аудиторію і це теж може розмішити, зважаючи на те, з чого вони сміються), а потім скажуть, що не те мали на увазі.

Я не розумію як одночасно у нашому суспільстві знаходиться величезний простір для гомофобії і чомусь зовсім немає місця для огиди до таких перформансів з мінусовим смаком та малопробним хейтерським гумором для мандавошок.

Дудь, якого ми заслужили

Мінстець проти мінДНР

Хочу всерйоз накинути, тому пишу тут. Тим паче, давайте не будемо собі брехати, інформаційна політика вибудована тими, кому це не треба – тільки на руку розмноженню рагулів і пошесті набагато гіршої за них.

Нещодавно я побачила черговий звіт про роботу міністерства інформаційної політики – видали книжки, промоніторили телебачення (і шо?), блабла.

А давайте порівняємо присутність нашого великорозумного МІП і такої ж структури але з ДНР на youtube і задамо собі питання, як так, показники настільки не на нашу користі.

Найпопулярніші відео на обох каналах: жалісливі діти від МІП (благодатна тема) привертають в десятки разів менше уваги ніж ви самі бачите шо.

Звичайно ДНР просто зареєструвалися на півроку раніше, тому показники такі різні. Дайте МІПу ще півроку і у них теж буде 27 млн переглядів.

Відео на каналі МІП збирають переважно шалену кількість переглядів, тому вони викладають їх не те щоб часто. У нас же особливо в країні нічого не відбувається. За останній місяць хіба художниця з Японії приїхала, більше в Україні геть нічого не сталося.

Ви мені поясніть – що у них в головах?

З ДНР інша справа. На перший же скрін не влізло і тижня подій, деякі з яких коментують так – “на территориях Донецкой области временно подкронтрольных Украине”.

Деяким відео і дня не треба, щоб зібрати стільки переглядів скільки японська художниця на МІП за тиждень не збирає.

У мене лють!  Але вони у МІП працюють. Звітуючи шо шось там моніторять.  Як можна моніторити, але працювати в рази гірше за якесь там ДиНиРи. Йоу?

Отака от хуйня, малята!

СТБ вражає

На СТБ схаменулись, що пасуть задніх і викотили відео про те як чоловікоподібна істота виїбла козу.

Причому говорить він про це так, що з першого разу і не розбереш, що він сказав. Очевидно козячий інтелект передається статевим шляхом.

Дурнал “Печерська Асамблея”

Коли бачиш у стрічці “новину” про те, що тепер в Україні є журнал “Печерська Асамблея”, то одразу розумієш, що звіт з презентації засліпить.

І він таки дійсно дещо виймає очі.

 Еліті тепер недостатньо атакувати публіку самим лише зовнішнім видом. Поява все більшої кількості дурналів свідчить про готовність рубати словом, хоча мені слів бракне від такого видовища.

Диявол в деталях.

У срібних черевиках, у шкарпетках у сіточку, у білому бюстгалтері під червону прозору кофту, у прозорості. Бомонд і елітка виглядає так, ніби це масовка до сатиричного фільму про 90-ті.

Більше цікавої публіки

Секс як спорт, спорт як секс

Просто подивіться це відео. Фінал вас вразить.

Українські телеканали пробивають чергове дно. Без симуляцій. Прямолінійно.

Celebrity – журнал для справжніх селебріть

Тут у нас новий журнал з’явився – “Celebrity”, хоча мав би називатися якось інакше, бо дуже вже однозначний посил з обкладинки.

Коли showtime дійсно showtime.

Вперше чую про цю “знаменитість” і не знаю чим вона видатна, окрім очевидного, але це ж не привід.

Селебріті во плоті.

Ще багато різних селебріть

Коли намагаєшся врятувати імідж штукатуркою.

Глянець Кропивницького

Ніщо не вводить мене в такий екстаз, як обкладинки регіональних журналів з місцевими “еллочками”, які еволюціонували і тепер знають, що мексиканський тушкан має бути обов’язково поєднаний з відсутністю трусів.

“С первого взгляда героиня нашей обложки не оставляет равнодушными никого”. О таааак. Залишишся тут байдужим до такої надзвичайної краси.