Я вже писала про “Апокаліпсис і Відродження“. Ось одна з інсталяцій проекту. Що думаєте?
фото via The Village Киев
Продовжуючи тему фотосесій, хочу вам сказати, що гурт “Dress Code”, можливо і сам того не бажаючи, ідеально зобразив тему Євро-2012.
Ще кілька фоточок, але вже не таких вражаючих.
Знаєте, мені завжди подобалося розглядати фотосесії наших зірок, бо їх можна навіть занести до якогось виду збоченого мистецтва – заворожує – а через те, що Наталка Розинська стала останнім часом такою популярною, я вирішила показати вам одну з її старих фотосесій. Це прекрасно. Контемпорарі арт.
Як ви знаєте, пані Наталка пише книжки і вона настільки суворий і досвічений письменник, що носить друкарську машинку як клатч. Куди там Чаку Норісу.
Герой мого сьогоднішнього дня – Олександр Пресман. Це людина, політично-соціальна реклама якої приносить ніхуйовий естетичний оргазм.
Спочатку я прочитала про нього на сайті “Українського тижня“. Чувак піариться у школах під невигадливим лозунгом “Творю добро”.
Катя Бужинська знялася у рекламній кампанії весільних і вечірніх суконь.
В принципі я навіть можу не вішати ніяких фото, ви і так знаєте, що фотосесія буде багатою і на макіяж, і на рюші, і на стрази, ну і взагалі. Але дивіться, якщо цікаво.
Давайте поговоримо про мистецтво. Точніше про “арт”. Незважаючи на те, що в англійській “арт” і є мистецтвом, наша мова дає можливість розділяти ці дві одиниці.
Не люблю писати тут про дітей, тому буду писати про дорослих.
Ви помітили, якими популярними стали останнім часом фотосесії і модні покази з участю дітей публічних людей? Таку популярність відомі мами і тата найчастіше виправдовують тим, що, мовляв, так вони дають своїм дітям можливість культурно розвиватися. Розцяцьковування дітей прирівнюється до культури. Причому це все можна зрозуміти, тому що на те, щоб по-справжньому займатися розвитком дітей, треба багато часу, який і не прирівняєш до часу витраченого на фотосесію чи модний показ. Але що зрозуміти важко, так це бажання позбавити своїх маленьких дітей власне їхньої дитячості і показати світу у непритаманних дитинству агресивних образах.
Останній анекдот. Одним із спонсорів цієї виставки (я напишу про неї трошки пізніше) є Головне управління культури КМДА.
Я вже публікувала в рубриці “Іноземні гості” польський календар з дівчатами, які зводять в могилу. Цього разу, зочу вам показати дівчат з кранового заводу в Набережних Челнах. Вони теж в певній мірі теж зможуть звести в могилу. Спочатку не дуже, а потім починає розривати від сміху.
Цікаво, вони добровільно у цьому знімалися чи під загрозою звільнення?
Більше красунь кранового заводу
Між іншим, а що ви думаєте про золотий лотос на Майдані Незалежності?
Мене, власне, цікавить одне, чому такий потворно-золотий? Я перевіряла, є ціла серія: і червоний (досить нічогенький), і чорний, і прозорий, а у нас чомусь золотий. У мене є лише одне припущення – потім його перевезуть у Межигір’я і він повинен відповідати золотому інтер’єру (свої думки з приводу якого я напишу у наступному пості).
Фото: Володимир Бородін/The Epoch Times Україна