Плов з огірками як національна тайська їжа
Автор в Бізнес | 16 коментарів
Я не пишу тут ніколи про приватні речі, але іноді стикашся з таким жлобством в обслуговуванні, що хочеться використати той ресурс, до якого маєш доступ. Так от, бізнес в Україні такий прекрасний, що деякі контори примудряються продавати пересмажену свинину з огірками і рисом під виглядом отого, що на картинці зправа.
Принаймні в онлайн-ресторані Бімі Намоно (biminamono.com.ua) вважають, що те, що вони рекламують і те, що нам привезли, це одне і те ж. Бльо.
Вибачте за бабську істерику, але країна має знати своїх героїв.
16 коментарів до “Плов з огірками як національна тайська їжа”
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
подорожуючи Тайландом та Малайзією, за пів року багато чого скоштував – тайську, індійську, китайську їжу. Переважно харчувалися в кафешках. Їжа надзвичайно смачна, і всього за 10-15грн (середня ціна за порцію)ми получали повну тарілку їжі (я люблю великі порції, но там я просто набивав жулудок на максимум)))
Вертаючись додому я почав цікавитися чи у нас є кафешки які готують цю смакотень. Відвідавши три заклади які, як заявляють, що спеціалізуються саме по тейсько-китайській кухні, я просто подумав, що я в Тайланд ніколи б не поїхав якби спочатку відвідав ці заклади. Це просто паплюження тайської кухні. Макарони навіть не рисові, що вже говорити про різьноманітні тайські травки які мають там бути. Щоб хоч якийсь смак надати цій їжі вони пропонують на вибір кетчуп чи гірчицю.
Це просто жах, якщо б вони хоч на половину постаралися відтворити ці страви, зірвали б джекпот. Моя жінка за 2-3 сеанси сама готовила, а то й смачніше ніж в тайських кафешках. Нічого складного, лиш би бажання.
ну, как бы, ризотто – это и есть полусырой (альденте) рис сорта арборио. и его вообще не варят, а готовят в сковороде. и да – посыпают пармезаном. так что не надо тут.
офіціантка написала? альденте блін. надивилися кулінарних шоу, і тепер всяку недоварену пургу будуть називати альденте. альденте це не напівсирий, а такий, що ще не розварився і не втратив форму, але при цьому доварений! денте означае зуб, тобто це така стадія приготування, коли ще є що жувати. а не тоді, коли між зубами застряє недоварена херня.
В одному київському ресторані, де люблять тусуватись круті і стоїть багато дорогих авто, ризотто – це недоварений рис, посипаний тертим сиром.
А чеки там від 700 грн.
їсти треба тільки те що сам приготував
От хвалю, от уважаю! А я думала, що я одна така: коли мені щось не підходить, то можу і сказати, й ні в якому разі не буду це оплачувати (гроші мені важко даються). А якщо країна знатиме своїх героїв, то може й справді, вивіска певного закладу почне відповідати змісту. й нарешті рибачок над своїм готелем напише “бордель”.
звичайно, це не бабська істерика. Я пробувала дещо з тайської кухні (друг приготував, він у Таїланд їздив і там навчився) – смакотища неймовірна. А тут… Ні, пересмажену свинину з рисом і огірками не ризикну пробувати.
в Херсоне в одном “ресторане”, если заказываешь телятину, то можно получить свинину. На ворос “?????? какого????”, отвечают, “А телятина закончилась и повар решил приготовить свинину. Вам что, не нравится?
Справді, треба вчитися відстоювати свої права. А то батьки навчили бути чемними і навіть коли на тебе кричать в маршрутці, чи дурять в ресторані тощо якось не зручно підіймати сучу істерику і волати у відповідь… А треба. Просто небхідно! І все далі більше і більше розумієш, що людей теж треба вчити поваги та й сервісу. Тому починаю змушувати себе витратити хвилинку і покликати адміністратора чи просто “нажалітися” в книгу скарг, на сайті чи ще десь. Може, хоч так дійде і будуть якісь висновки! А то отака безкарність вже країну розвалює!
Я не прихильниця впадати у крайнощі, але коли людина відкриває ресторан із тайської кухні, тим самим заявляючи, що ВМІЄ її готувати, й так провалюється (на банальному плові з сирими огірками), то як мінімум необхідно звернутися в службу захисту прав споживачів. І в антимонопольний комітет не завадило б.
Хочете знати, чому я взяла псевдо Соціопатка? так от. заходжу я якось у кращі часи своєї юності в один із ресторанів міста Рівного. Замовила. В салаті з сирої шаткованої капусти з кукурудзкою виявила живих тарганів у кількості 2 шт (1 доросла особа, 1 маленька). Я не стала його їсти. Коли принесли каву, то чашки настільки воняли миючим, що донести їх до рота було просто нереально. Я підкликала офіціантку й кажу: “Вибачте, у вас тут чашки, здається, воняють миючим. оці” – й показую рукою. а вона мені у відповідь: “То якого ти х…я хочеш?” Ну що ж, довелося продемонструвати, чого я хочу наразі. після того всі оці заклади обходжу 22-ю дорогою, свята відзначаю в себе вдома або на природі, горілку купую ящиками (на велику компанію). А йти в ресторан і віддавати свої кровні цим неробам – то якось не для мене.
у тебе псевдо “Вікторія”, а не Соціопатка. Поясни, як ти змусила себе дочекатися кави після капусти з тарганами?
Кстати, по поводу заявленного сайта Бімі Намоно – очень удевлена, т.к. раньше неоднократно заказывали у них еду, всегла радовали большими и вкусными порциями. Но некоторое время назад бизнес продали, и видать новые собственники не блещут… (( пичалька
краще смачненький борщ з сальцем, чим ці, дешеві, підробки-напівфабрикати, так званих, екзотичних страв.
Колись давно замовляли у них пару раз, було дуже смачно і реально схоже на те що на картинці, я зацінив тайську кухню тоді. Але ось одного разу привезли нам щось геть без кешью, м”яса майже не було, та і смак такий собі. Ми навіть подзвонили поскаржитися, перед нами страшно вибачалися, навіть дисконту карту дали. Але наступного разу привезли те саме =/ Звісно ніякі дисконти не змусять мене замовляти там ще. Як там писали вище, бізнес продали і нові власники мабуть вирішили рубіть бабос по льогкому.
Хватит тут умничать. То что дерьмо в Украине готовят – не спорю, но по поводу тайской пищи – не обольщайте себя. Поживите здесь год-два, потом поговорим. Не всё , что вкусно – полезно. В Таиланде тоже нужно знать , где и что покупать.