Апокаліпсис і відродження
Давайте поговоримо про мистецтво. Точніше про “арт”. Незважаючи на те, що в англійській “арт” і є мистецтвом, наша мова дає можливість розділяти ці дві одиниці.
Нещодавно в Києві пройшла презентація арт-проекту “Апокаліпис і відродження”, організовувала його Mironova Gallery, так що скоро, я думаю, є всі шанси побачити подібні проекти у національному музеї.
Двусторонняя подкладка отсылает к 90ым.
Это не кич. Сознание меняется.
Так от, ми вже навчені тим, що таке арт-вечірки, і що вони куди більш інтелектуальніші за фешн-вечірки, тож давайте поінтелектиалізуємо. До чого вас “відсилає” цей перфоменс?
Мене відсилає до рагульства. Мого рагульства, яке проявляється у тому, що я так і не хочу розібратися у сучмистецтві, тому що не хочеться длубатися у тому, що не викликає в мене ніякої реакції, окрім бажання зробити “бровкі доміком” і написати про це на рагу.лях (хоча я знаю, що іноді корисно і в такому подлубатися). Рагульства “митців”, котрі формою, яку можливо трактувати у тисячі способів прикривають відсутність ідеї. Рагульства публіки, яка це хаває, навіть якщо не подобається за принципом народу з добре відомої казки. Що скажете?
фото © mainpeople
25 коментарів до “Апокаліпсис і відродження”
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Як там у “класика”: сучасне мистецтво – це просто. Насрав під дверима, подзвонив і втік – це інсталяція; подзвонив, а потім насрав – це перфоманс…
Прийти цілою бандою, позвонити, дати пизди, насрати під дверми, а двері спалити це називається флешмоб, во.
Не не надо насрать под дверьми прикрыть бумажкой (но тонкой) бумажку поджечь и уже тогда звонить и тикать!
А перфоманс конечно отжег ацки
“В рамках презентации Алина Гуткина, одна из самых ярких художников российской арт-сцены последних лет, представила перформанс “Я есть”. Это арт-действо с помощью юношеских тел пыталось передать воспаленное восприятие общества потребления. Получилось или нет, сложно сказать, но молодые люди в целлофановых костюмах смотрелись на фоне нарядного убранства “Шоколадного дома” немного странно..” – )))
ось лінк:
http://cargocollective.com/gutkina/performances
звідси http://kiev.mainpeople.com/photo/9/Prezentaciya_proekta_Apokalipsis_i_Vozrozhdenie_v_SHokoladnom_dome
странно. пишуть, шо косьцюми целофанові, а на фотках – явний поліетилен. ніпарядак.
То шо вони в трусах демонструє конформізм, ханжество, провінційність і взагалі відсутність творчої сміливості
Да-да-да! Як казала одна наша знайома психолог: “…я ожидала чего-то более разнузданного, скандального и этого, к сожалению, я здесь не увидела. Мы продолжаем оставаться провинциальной страной, которая не способна породить скандал” 😉
100% ой, плачу…:)))
Ахаха, про мистецтво і арт я регочу) класно сказано, це правда! Та яке в нас може бути мистецтво, якщо в нас навіть не існує вищого класу суспільства? Немає аристократії, всі вже забули це слово, востаннє воно побутувало ще до совку. Вищий клас у нас – самозванці, а мистецтва-то, точніше арту, їм ой як хочеться, щоб довести самим собі свою вищокласовість! А не виходить! Не виходить розібратися, який чорний квадрат є витвором мистецтва, а який – просто чорним квадратом. Як результат все тупе і беззмістовне намагаються видати за неординарне і “настільки розумне, що не кожному зрозуміти”. І тут уже починається абсурд – якщо хтось скаже “шо це за кал??” – то виглядатиме як той, “кому не зрозуміти”. Ну а всі решта, які роблять розумний вигляд і хвалять – тонкі цінителі. Ахаха ще раз. А король-то голий.
Ага, тотальне “мистецтво для обраних”… +1
От мене тільки цікавить – невже ніхто не заржав прямо під час “презентації арт-проекту”? Або всі запрошені – дуже витримані люди, або почуття гумору у всіх відбите камеді-клабом намертво.
ще можна одягти шапочку для душу і бахіли;)
а може то дощовики або протимоскітні косцюми;)
Мене одразу відсилає до фрази “Шозана+уй?”))
І далі.
В чому естетична цінність? Який сакральний зміст?
В воєнкоммат завезли целофан.
мальчики в костюмах гандонів символізують як би правлячу партію
Та ви просто нічого не зрозуміли: це просто нова лінія труселів для новобранців. А целофан – це щоб холодно не було 😉
Бєдні студзєнти, вони хоть шось на цьому стріптізі ісскуства заработалі? Така прям інсталяция “Мальчікі-нетронуті зайчікі в вакуумной упаковці” для істінних ценітєльніц високово і вєчново…
Коментарии доставили больше всего! В первую очередь про голого короля)
Спасибо, суть раскрыли!
А вот на счет арт.. есть и действительно красивое искусство, но как было замечено, ценить его некому. А подобные штуки может сделать любой, так что это не искуство – нету “WOW”-эффекта.
Кому як, а остання фотка нагадала мені фільм “Дежа-вю”, сцену у Куяльнику, не вистачає лише шлангів із водою..
Особисто мені сцена нагадала Твін Пікс. Лоріки Палмер, блядь!
Гм… а якщо я одразу зрозумів зміст і що хотів всім цим сказати автор, то виходить я теж рагуль?
а кто-то тоже понял смысл, а кто-то еще тысячу возможных вариаций – автор хотел сказать именно это? или ты единственный кто понял истинуЪ?
честно, думал что автор поста “болеет” за контемпорариарт. ошибся, порадовало
у меня вопрос, а как же с сохранением подобного искусства для потомков, на фотках? тогда зачем ходить на перфомансы в арт центры (слово “музеи” уже не актуально)
Відсутність будь-якого змісту завше прикривається вульгарною та дешевою епатажністю-то неписаний закон нашого шоубізу,а тепер ще й “арту”