Шацький національний природний парк
Судячи з побаченого, Шацький національний природний парк готують до зйомок якогось голівудського фільму-катастрофи. Причому роблять це добровільно, неоплатно і власними силами.
Для жлобів і рагулів дуже типово не лише срати, а ще й робити так, щоб воно аж бризками розліталося з максимальним розмахом. Тому що що таке екологія порівняно з бажанням жлоба позбутися пластикового стаканчика і тому подібних речей, бажано особливо при цьому не напружуючись.
Можна, звичайно, сказати, що до бідних людей не доїжджає сміттярська машина, але мені здається, що у випадках нижче, забруднення оточуючого середовища аж ніяк не пов’язане з бідністю і нестачею грошей. Уважно дивимося на правила і на те, як ці правила виконують.
фото © Алексей Шатохин
19 коментарів до “Шацький національний природний парк”
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Ох волинь волинь…ганьба на моє сиве волосся(
але й прибирання теж має бути хоч якось організоване, а не пускати все отак на самотік
Я там,на жаль,не була,але судячи з усього туди не пішки ходять,а от закинути пакет зі сміттям в машину то мабуть не по-пацанські.
якщо природа відпочила на тобі, то і ти відпочинь на природі
http://ua-travels.livejournal.com/1821437.html
Вільшанське сміттєсховище.
http://www.tema.ru/travel/liberia-1/IMG_7799.jpg – срач!)
http://cikavosti.com/ostriv-smittya-v-tihomu-okeani/ – Острів сміття в Тихому океані.
правила це звичайно добре, а от хто контролює їх виконання? нажаль бидло розуміє тільки мову нагайки, а її там явно бракує
А де мєнти, екопатруль, кандидати в депутати?
Жах який
На всіх бажаючих порушити правила в Україні не вистачить нагайок!
Хіба що у доброго батька Сталіна. І то не довго пам’ятали його уроки.
Самоусвідомлення себе людиною – це головне, чого бракує. І зробити щось із цим дуже важко, коли 80% населення не усвідомлюють себе інакше, як бидлом.
бидло якраз себе нажаль таким не усвідомлює
Только вернулся с Германии, именно в это главное различие в головах людей и то из за чего тут не хочется жить. Хотя это трудно назвать людьми, это двуногий скот. Это же различие позволяет “людям” голосовать за ВФЯ и ПР.
я б на місці природи вже почала потихенько позбуватися такої ракової пухлини, як людина, але зрештою ми будемо єдиним у всесвіті людством, яке свідомо само себе знищить
кожен рік буваю там.. і з кожним роком все гірше і гірше..((
http://www.youtube.com/watch?v=G_Bt9KjazOw&feature=player_embedded
Блдь, эта страна достойна быть с президентом януковичем. Уроды с искаженным сознанием.
відпочивав цього літа нв Світязі, не помічав таких картин. можливо розміщені далеко від ока відпочивальників. хоча в госпдарів в яких жили, за хлівом ціла гора пластику і склотари, куди його потім діли, можна навіть не гадати.
В Карпатах такі ж самі газди. вийшов за подвір”я в ліс шпурнув мішок – і все…
Вот уроди. (с)
Я навіть не знаю, що має відбутися в головах наших людей щоб це припинилося.
Розкажу маленьку коротеньку історію з життя.
Була на стажуванні і волонтерстві для групи українських інтернатних дітей. Той літній відпочинок організували у маленькому мальовничому містечку в центрі Німеччини на 3 тижні. Крім декількох волонтерів решта персоналу були викладачі з інтернату. Протягом перебування там виконували всі місцеві вимоги, що також включало сортування власного сміття (поселили у гуртожитку місцевого коледжу). Харчові відходи окремо, на повторну переробку метал – пластик – скло – текстиль – все окремі баки. Пляшки з-під води і соків здавали назад в супермаркет. Все як треба, ідеально і показово. Ніяких нарікань з приводу “не зручно” і нащо взагалі все це.
Повертались назад окремим автобусом. Після перетину кордону зупинились на маленький перекус у лісополосі. Поїли бутерброди-йогурти, зібрали упаковки-серветки у коробки і наші вчителі все залишили (навіть занесли подалі під дерева) там же. На мою пропозицію що може завезем до сміттєвого баку в найближчому місті (і взагалі що це за приклад дітям, залишати сміття на місці пікніку) мені відповіли що не можна розводити антисанітарію і сморід в автобусі з дітьми. Ось так за 10 км після перетину рідного кордону всі корисні звички як водою змило.
Більше з цим інтернатом не спрівпрацювала, бо таких навіть могила з власного сміття не виправить ((( І думаю, що те саме коїться у більшості в головах.
та далеко ходить не нужно, проедьте вдоль Десны, там где дом “золотого голосу Украины” Пономарёва.. реально кругом особняки и борьба за прибрежную территорию, а вокруг валяется мусор.. упаковки, бутылки.. и понимаешь что это с этих особняков, т.к с таким количеством еды на отдых нужно привезти пару автобусов отдыхающих.. реально жутко(((