Про смаки не сперечаються. Disclaimer.
🙁
Альона Лоран думає, шо я довбойобка, тому що вибрала для посту на рагу.лях її найпотворнішу фото. Насправді ж це просто моя улюблена фотографія Альони. Хоча не найулюбленіша пов’язана з нею. Таке буває, зараз поясню.
Є одна фотографія, яка була зроблена на вечірці з нагоди дня народження Альони роки 3 тому. Бачите, я слідкую за її творчістю. Я – фанат.
Так от оця фотографія взагалі одна з моїх найулюбленіших ever.
Ну і щоб два рази не вставати, ви не знаєте, що це за співачка? Мені здається, що нам варто більше про неї дізнатися.
фото © foto.delfi.ua
Як поводитися з чоловіками
Хлопці цей пост можуть не читати, а от дівчата просто повинні. Сьогодні я ділюся з вами диво-рецептами від Альони Лоран, яка точно знається на тому, як варто поводитися з чоловіками.
Далі цитати:
Нормальному чоловіку не треба казати: “Купи мені те і те”. Якщо він бачить, що дівчина в сукні за 200 гривень, то він же не дебіл, щоб не зрозуміти, що їй потрібна гарна сукня. Тому я ніколи нічого не кажу. Якщо щось треба — можу натякнути. Типу: “В мене вкрали ноутбук”. Нормальний чоловік купить і принесе.
Не варто з чоловіком спати в перший вечір знайомства. Якщо йому дати все, що він хоче спочатку, то він піде.
В нічних клубах не знайомлюся, бо там одноразові варіанти. Це або безгрошові тусовщики, або жлоби. Не дай Бог з ними повестися — дурної слави не обберешся ніколи. В них сьогодні Катя, завтра Леся, післязавтра Маша, Даша.
На бізнес-ланчах також важко познайомитися. Впливова людина не підійде і не скаже: “Я тут поміж переговорами з Ахметовим хочу з тобою познайомитися”.
Інколи в чоловіків проскакує жадібність. Жадібних можна визначити в ресторані. Якщо не залишає хороших чайових офіціантам, а сидить і чекає на здачу 20 гривень, то це жлобяра. Треба розвертатися і йти.
Ну і моє улюблене.
Якщо чоловік не хотів мені купувати телефон, на наступне наше побачення я приходила з новим телефоном. Питає: “А хто?”. Відповідаю: “Яка різниця? Ти ж мені його не купив”. Хай сидить і думає, хто подарував і за що. Коли чоловік каже: “Я тобі це не куплю, бо воно тобі не треба”, я відповідаю: “Треба воно мені чи ні, вирішувати мені. Але ти прекрасно знаєш, якщо я це захочу, то не важливо, купиш мені це ти, чи хтось інший”.
Або ставлю перед фактом. Дзвоню і кажу: “Я зараз заїду до тебе за грошима. Дай мені, будь ласка, стільки-то”. Чи: “Я відклала в магазині стільки-то речей. Ти коли зможеш їх забрати?”. Якщо це крупна сума, то кажу за вечерею: “Ой, я просто закохалась в ті чобітки. Жити без них не можу”. Якщо в чоловіка вистачило розуму заробити гроші, то вистачить зрозуміти натяк.
