Пост про еволюцію

Тимофій Нагорний презентував свою книжку, але писатиму я не зовсім про неї (поки що не осилила потоки пафосу).

Та я навіть взагалі нічого писати не буду, а просто повішу дві фото (одну з книги, а другу ви вже бачили раніше). Мені здається, що ці фото просто чудово ілюструють ріст Тимофія як особистості у проміжку між собою у 16 років (зліва) і собою сьогоденним.

Як ви бачите, еволюція просто шалена – раніше було без стільців. Ну і ще один контрольний в голову.

Увійшла в образ і забула вийти

вірш © diversey_ua фото © e-motion

“Мое женское либидо так хотело видеть Вас”

Нет той прелести и шарма
И не пахнет от Dior
Просто голая пижама,
Стен беззвучный разговор.

На полу лежит убито
Жесткий друг спины – матрас.
Мое женское либидо
Так хотело видеть Вас.

Ще поезії

Потік свідомості

Есть несколько фраз в ее словарном запасе. Расстаться с ними не под силу грешнице в экстазе. Только с помощью их выживает она на распутье.

Продовжуємо огляд сучасної поезії. Знаєте, на відміну від Терези Франк Надія Мейхер вирішили провести літературний вечір в Москві, вочевидь українці до її творчості ще не дуже доросли. Ну і не страшно, з обличчя ведучої видно, що росіяни теж не у захваті)

Мені ж просто хочеться ридати від того потоку свідомості, що ллється зі сцени, і від “оперного” вокалу теж, тому спішу поділитися.

Бля, який пафос і возвишеність. Аж страшно. А оці останні слова ведучого “Живітє как ми, живітє лучче нас”. Куда вже лучче?

Ще декілька уривків.

Слепо можешь пройти, не вкусив вечный плод. Ограниченно не одна жизнь пройдет. Быть суфлером – в лучшем случае, оркестровая яма. И, возможно, ты позволишь сыграть себе гамму. А сейчас минорная нота поставит конец. Еще не поздно согрешить – раз-ре-шить. Кушанье подано, не тяни задуманную сцену. Поддавайся как тогда, пусть опустят ниже пояса, Если ты силен и мужествен, Считай, что переписана книга бытия. Я – грешница, но и исповедь мне не помеха. Я знаю, кто есть кто, и он нам бесконечно рад. И только сердцем, и в твоих руках эпоха, Разумом и телом ты чувствуешь гармонию в четырех стенах.

Ты была проституткой, и богиней была. Ты была примадонной, ты в тень ушла. Ты стала просвещаться, как ситец на ветру. Ты стала упиваться – не ждала беду. Ты верила, что будет этот мир пустой И столько в нем говна… Куда там мне С тобой..

Качни густотой словесною Капли слезы напросившейся. Заставь закрыть книгу прошлого Между душой и сердцем скользившиеся. Натяни стрелу, Вонзившую в еще любовь нетронутую. И скажи, что несбывшиеся Мечты затронуты.

фото (с) paparazzi-club.ru вірші з сайтів eg.ru, nadya-mg.ucoz.ru, via-gra.ru відео (с) loveradio.ru, russia.ru

АААААААААААА

Читаю анонс прес-конференцій і бачу: Прес-конференція ректора Київського національного університету культури і мистецтв, народного артиста України Михайла Поплавського з нагоди презентації книги Миколи Ткача <<Родовід Михайла Поплавського, сина Михайла, внука Романового>>

АААААААААААААААААААААААА