Шаленчиха. Привіт, “Компана”! Я вам почитати принесла!

Йонатан. А ти вмієш?

Шаленчиха (сідає і без зайвої церемонії наливає собі гранчака). Ти перед Людкой виябуйся, Йонатан. (Шаленчиха миттєво заливає гранчак в горлянку і смачно хрумкає огірком). От дивіться, що тут написано (розкриває журнал “Парад” і читає вголос). “Я, конєчно, нєкотороє врємя очєнь плотно тусовала. Но єслі хто думає, шо бить суперлєді лєгко, то ето ашибка”.

Вєнік. Но і трудного тоже нема ніхуя.

Шаленчиха. Це тобі, Вєнік, всьо лігко в жизні дається. А в жінок жізнь трудная. Осьо, дивись! (Читає). “Кстаті, благодаря опщенію з тусовкой я розширіла круг своїх інтєрєсов, а ето ізбавіло міня от снобізма в манєрє одіваться. Хотя порой, когда я надіваю Дону Каран, мінє кажется view, что міня ето взросліт”.

Йонатан. А тебе зато Шаленчиха всьо молодіт, яку б хуйню ти не наділа.

(с) Лесь Подерв’янський