Продовжуючи тему фотосесій, хочу вам сказати, що гурт “Dress Code”, можливо і сам того не бажаючи, ідеально зобразив тему Євро-2012.
Ще кілька фоточок, але вже не таких вражаючих.
Знаєте, мені завжди подобалося розглядати фотосесії наших зірок, бо їх можна навіть занести до якогось виду збоченого мистецтва – заворожує – а через те, що Наталка Розинська стала останнім часом такою популярною, я вирішила показати вам одну з її старих фотосесій. Це прекрасно. Контемпорарі арт.
Як ви знаєте, пані Наталка пише книжки і вона настільки суворий і досвічений письменник, що носить друкарську машинку як клатч. Куди там Чаку Норісу.
Періодично в різних регіонах України проводять “перший світський бал”, але майже завжди це скидається на імітацію “елітарності” виключно через надання людям можливості повдягати “елегантні” костюми і зібратися в якомусь пафосному місці, причому чомусь це робиться з зашкалюючим рівнем несмаку. От, наприклад, гості першого світського балу в Франківську. Йопересете!
Я не розумію цієї моди вішати плакати, банер і знімати відео, щоб привітати народ, який ти не поважаєш, з черговим святом просто тому, що так радять іміджмейкери. Ну але наші політики рідко дослухаються до голосу здорового глузду (якщо він у них взагалі є), тому маємо, що маємо.
Ірина Бережна закликає “Так будєм же дастойни“, при тому, що сама особливо над цим не заморочується, хай достойними будуть краще ті, кого вона закликає, а у неї інша місія – давати фоточки на пайки для пенсіонерів і отакі привітання.
Цей пост би не з’явився, якби не “щось”.
Читаю як завжди новини і серед них “Ольга Юнакова посетила Черниговскую колонию!“. Саме так, зі знаком оклику. Ну відвідала і відвідала, пробігаю очима фото і думаю перейти до наступної новини.
Але потім звертаю увагу на наступне фото. І у мене істерика. Оце так “щось!”
У статті написали: “Их день расписан по часам: завтраки-обеды, смены и бесконечные воспитательно-образовательные занятия. Время от времени колония принимает гостей с различными культурными и просветительскими программами, но достаточно редко. Поэтому, концерт от заслуженной певицы Украины стал для этих женщин настоящим праздником“.
Так от я думаю, чого вже там, для мене цей концерт теж став справжнім святом, бо навіть одне фото ніфігово веселить.
за матеріалами © debosh.net
фото © Олексій Данілов danilov.smugmug.com
Герой мого сьогоднішнього дня – Олександр Пресман. Це людина, політично-соціальна реклама якої приносить ніхуйовий естетичний оргазм.
Спочатку я прочитала про нього на сайті “Українського тижня“. Чувак піариться у школах під невигадливим лозунгом “Творю добро”.