Як думаєте, чому деякі люди роблять зі своїх несамовитих бухачів “світські фотозвіти”?
Знаєте, ви абсолютно праві. Ті дівчата з Горлівки – заручниці того життя, що несуть зі сцени. У них ні вибору, ні ресурсів з цим боротися особливо ніяких немає. Вибачайте, чиї почуття зачепила. Але давайте подивимося на тих, хто має і вибір і ресурси, на контрасті з тими дівчатами видовище особливо гнітюче, тому що у жінок Третього тисячоліття вийшло страхітливіше.
По-перше, на сцені створили найдостовірнішу з можливих постановок про бед тріп.
Відеозапис цього дійства можна демонструвати у якості соціальної реклами про негативні наслідки прийому наркотиків.
По-друге, вони там очевидно намагалися викликати диявола.
Причому не раз.
Вийшло настільки, що на сцені навіть розверзлося Око Саурона. Дівчата при цьому виглядали так, ніби у них трошки повилазили кишки назовні.
Не побачили Третього тисячоліття? А воно є!
Коли бачиш у стрічці “новину” про те, що тепер в Україні є журнал “Печерська Асамблея”, то одразу розумієш, що звіт з презентації засліпить.
І він таки дійсно дещо виймає очі.
Еліті тепер недостатньо атакувати публіку самим лише зовнішнім видом. Поява все більшої кількості дурналів свідчить про готовність рубати словом, хоча мені слів бракне від такого видовища.
Диявол в деталях.
У срібних черевиках, у шкарпетках у сіточку, у білому бюстгалтері під червону прозору кофту, у прозорості. Бомонд і елітка виглядає так, ніби це масовка до сатиричного фільму про 90-ті.
Немає в світі нічого такого, чого б в Україні не здатні були гламуризувати та вульгаризувати. Гольф у тому числі)
Гадаю професійні гольфісти і не здогадуються, наскільки це видовищний вид спорту!
Я теж спочатку втратила мову від неадекватності логотипу, але потім виявилося, що окрім всього це ще й плагіат. Ну просто чемпіони!
Переживаю, що купальник не розрізав її навпіл.
Все гармонійно: агресивне хірургічне втручання агресивно виставлене напоказ.
Взагалі-то корчі – це захворювання, а не привід для хизування.
Поки ви спите, вирішила написати про одну подію, бо може ви проспите і цього не побачите. Ну а кому не пощастило, тому не пощастило.
У Львові пройшла вечірка однієї модельної агенції. Тематична. Запрошували лише Барбі і Кенів. Більш того, як писали організатори “ВХІД ЛИШЕ ПО СПИСКАМ”.
Ну і списки у них, скажу я вам.
Якщо це “барбі”, то можете кинути в мене Кеном.
Це якась екранізація нетлєнки Іванушек про “кукла Маша, кукла Даша, просто дети стали старше” з тією різницею, що старшими стали не діти.
Ви теж це бачите?
Цю волохату рожеву вагіну, яка затьмарює собою все на цьому знімку?
Друзі, у мене для вас погані новини – в Україні закінчуються “завидные невесты”.
Ну принаймні такого висновку я дійшла переглядаючи фотозвіт з презентації 4-го випуску прекрасного журналу, другою назвою якого може спокійно стати фраза “Кому і кобила нєвєста”.
Порівняно з попередньою несамовитою презентацією стає очевидно, що навіть цей резерв в нашій країні скінченний. Ох.
Завідниє нєвєсти, випуск 4. Які вже лишилися.
Відсутність адекватної оцінки реальності з боку організаторів таких дійств виявити дуже легко, достатньо подивитися на назву вечірки:
DIAMOND PRIVATE PARTY
Зараз я покажу вам ці діаманти.
Діаманти корчило і судомило.
Чи може це вони так намагалися продемонструвати одночасно всі свої стратегічно важливі принади.
Виглядає трохи як різновид радикуліту.
Тубільці племені мумба-юмба ведуться на бусікі, але наші світські леви і левиці ще дурніші і ведуться навіть не на бусікі, а на Періс Хілтон, користі від якої набагато менше.
Чесно кажучи, я не думала, що Періс ще може когось цікавити (і що вона ще не знюхалася в кізяки), але потім згадала, що навіть Кобзон і Едіта П’єха в деяких частинах нашої країни залишаються популярними (і що треба-таки знюхатися в кізяки, щоб таких розважати).
Так от, Періс приїхала відкрити клуб Міністеріум, відіграти кілька сетів і заспівати. Столики коштували від 20 тисяч і люди, які прийшли і заплатили таке, щоб послухати як нявчить Хітлон, таки знайшлися. Причому знайшлися настільки, що вільних місць не було. Ну правильно, за 20 тисяч же мізків і смаку собі не купиш, тож витрачають як можуть. Про таких ви зараз і подивитеся веселі картинки.
А ще хороший пост на тему, щоб два рази те ж саме не писати –https://www.facebook.com/elena.chelova/posts/1164812960266213
Ні-ні, це ще не Періс і навіть не Кім Кардашіан, як могло б здатися. Це нагадування про те, що дарма ми запрошуємо іноземних світських левиць, якщо в нас самих є ого-го.
Ну і що що це ого-го зроблене на 7-му километрі.
“Клуб МИНИСТЕРИУМ располагается в здании бывшего Городского Кредитного Общества, построенного в 1881 году по проекту архитектора Артура Льюикса”.
Я не розумію, чим вони вихваляються – тим, що змогли зіпсувати історичну будівлю уйобищною добудовою (дякую, що не вагоночкою оббили), не менш уйобищною підсвіткою і упоротими грифонами, яких відверто забагато?
Не вистачає перед дверима бабушок, які продають цигаркі поштучно і продавців туалетного паперу, що на ньому зображують Путіна, Януковича і подібних.
А ось і Періс Хілтон в дірці. Тут має бути якийсь глибинний смисл, але я не буду розвивати думку далі.
Щоб ви розуміли, битва з Вандербільдіхою, точніше з Хілтонихою триває. Тим більше, що в наші часи можна мірятися не лише бирлянтами, що, звичайно, спрощує боротьбу для багатьох.
І от мені цікаво, чи не виникло ні у кого бажання смикнути цей… мммм… топ донизу, щоб подивитися, чи втримається він чи ні. Хоча може це якраз задумка така.
Скажіть, над Львовом почали розприскувати заборонені препарати? Чи звідки тобі взявся цей бомонд? Ось вам “Гламурна фотосесія львівських тусовщиків в образі “буржуазної богеми”, присвячена приїзду Фредеріка Беґбеде”.
Причому я розумію, що ці фоточки заявлені як стьоб і кітч, але зазвичай людей, який знаються на кітчі не хочеться обійняти від жалості і поплакати разом з ними.
“Самі собі Бегбеде” – це така візуалізація культу карго.
Ти поводишся як тобі здається поводиться Бегбеде і стаєш Бегбеде.
І тут є великий пройоб. Ті, хто не зможуть відростити бороду як в Бегбеде, Бегбеде не стануть. От чорт.
Причому це той випадок, коли навіть сакральна “тема цицьок” не допомагає.
Коли я бачу фотозвіти вечірок з назвою “Міс Шототам”, в голові завжди виникає питання “ну чому б не назвати речі своїми іменами?”
“Міс XXL”, наприклад, можна легко було б назвати “Міс Срака-Мотика”.
Той момент, коли не дуже зрозуміло – це еротична фотосесія чи зйомка для буклету з рекламою послуг проктолога.
Така молода і такий радикуліт.