Як пахне Тіна Кароль?

Третій день читаю про ажіотаж навколо свічок від Гвінет Пелтроу під назвою “Пахне, як моя вагіна” і сум бере за нашу Тіну Кароль, яка рекламує свої парфуми з тим же посилом, але пантомімою.

Трошки сміливості як у Гвінет і парфуми розкуплять набагато швидше.

Дві палки краще, ніж одна

Дивовижно, як у рекламному бізнесі знаходять собі роботу люди, фантазія яких настільки убога, що зі словом “ковбаса” у них виникає лиш одна асоціація.

Про маніпулятивність

Гадаю тут Альона швидше ознайомиться з відповіддю на питання, що її цікавлять, ніж якщо я залишу коментар під постом. Вона спочатку обурилася, що від неї та її друзів-бізнесменів чекають україномовності і написала про це пост (оригінально він починався з “эй!”), а потім продовжила накидати на вентилятор через UPD.

Перше. Позиція “в Украине внезапно требуют, чтобы я общалась с ними по-украински” надзвичайно програшна. Це ж так неочікувано, що в україномовній (зрусифікованій, так) державі клієнти хочуть до себе поваги і чути ту мову, якою звертаються у відповідь, бо це проста гігієна спілкування “сервіс-клієнт”. Хами зовсім не ті люди, які очікують, що після звернення ти перейдеш на їхню мову, а ті, хто цьому активно пручається і пише пости з цього приводу, розбризкуючи шмарклі і слину.

Друге. Спочатку дівчина рясно розкидує лайно і взагалі узагальнює всіх україномовних клієнтів у якийсь підвид неадекватів, а потім, коли люди прийшли пояснити свою позицію часто гіперласкаво (зважаючи на тон самого посту) пише “вот! что и требовалось доказать! набросились!”. Відбувається подвійна маніпуляція, подвійне обхамлювання, але це вона жертва, а ті, хто з нею не згоден – зло.

Третє. Про фашизм) Я не буду копіпастити вікіпедію, я скажу так – є любов до свого, а є неприйняття чужого. Що з цього демонструє Альона тут очевидно. Неприйняття демонструє вона, причому агресивно, але фашисти – україномовні клієнти. Воу!

Я б пройшла повз усе це, але знову вибігає якесь хамло, розкидується лайном і в її голові це чомусь означає, що україномовні клієнти – бидло і фашисти, а вона – квіточка. Не дозволяйте істеричним людям маніпулювати своїми думками.

А характеристики Альона дала собі сама як текстом, так і тоном посту, коменти поблажливіші.

#базарвокзал

Специфіка реклами бізнесу в Україні

Як те, що ти з пацанами жереш з голої жінки ілюструє твою успішність в бізнесі?

На цьому знаються Сергій Ліпченко, Іван Подолян, Станіслав Романенко, Руслан Борулько, Олексій Лапко, Володимир Мулявка, Сергій Поляков, Олександр Оксантюк, Сергій Крижанівський, Юрій Оцабрик. Всі ці люди, а також ті, хто робив цей календар не бачать нічого неадекватного в тому, щоб піарити свій бізнес за рахунок фото зроблених з естетичністю відвідин сауни. Зате зразу видно, що з сільгоспвиробництва вони однозначно взяли те, що асоціюється з найрагульськішими проявами “села” (я до села не маю жодних претензій, це слово, якому надали лайливості на тому ж рівні “ах ти ж інтелігент!” чи “ты что свидомый и незалежный?”, тут я про найрагульськіші прояви, що їх цим словом змальовують).

Нікому з цих людей, а також тих, хто їх знімав не спало на думку, якими печерними людьми вони виглядають завдяки такому підходу до реклами.

Ні, звичайно, на рівні гопоти, це нормальний підхід до естетики, але ж вони себе такими не вважають.

Те, ким себе вважають фігуранти календаря – непоганий матеріал для спеціаліста з комплексів, неврозів та їх заперечення через гіперболізацію своєї мачості.

Ну що, наприклад, можна сказати про чувака, який демонструє всім, що його струмінь найбільший)

“Вирішення ситуацій”©

Більше мачості

Про сексизм

Останні кілька днів спостерігала за обговоренням листа Катрін Деньов та інших відомих жінок Франції з закликом не перетворювати боротьбу з сексуальними домаганнями на “полювання на відьом” та вписуванням цього звернення в наш контекст – мовляв, чого тоді українки виначуються (хоча як на мене ми переважно мовчимо). Я не буду говорити, що накладання контексту, в якому живе Деньов на контекст, в якому живуть жінки України – це як намагатися писати французькою мовою кирилицею, я скажу про інше.

Знаєте, чому здається, що ми виначуємося? Тому що суцільна об’єктивація затисла нас з усіх боків настільки, що дикунство і примітивні способи привернення уваги жіночою голістю до будь-чого всім давно здаються нормою. Це все надто звичний прийом, щоб звертати на нього увагу і бачити в ньому неповагу та приниження.

От ви звертаєте?

Реклама авто через посил “буде машинка, будуть голі тьолки” – це вершина мінусової еволюції і людям, що роблять таку рекламу і так просувають свій продукт не соромно це показувати.

Як гадаєте, що гірше – розсувати ноги чи рекламувати себе через розсунуті ноги якоїсь жінки, бо а як інакше, нічим іншим ти привернути увагу не здатен.

Більше сексизму

Об’єктивація на марші

Презентація целюліту і Nissan Qashqai у Харкові.

сЦитрус

От просто зразу хочеться брати і бігти купувати айфон після такої креативної реклами.

З іншого боку, не можу сказати, що брати айфони в кредит у Цитрусі дуже розумно, тож рекламу створюють для аудиторії, від якої не приховують, якої про неї думки.

 

Як зробити мудацьку рекламу

Подивіться рекламу і спробуйте здогадатися з трьох раз, що вона продає і куди мені хочеться засунути авторам та замовникам їх креатив.

Сексизм? Ні, не чули.

З іншого боку, я розумію, що неможливо створити немудацьку рекламу, якщо ти мудак.

Особливості брендування

Так виглядає “Мір мєха, кожи і психічних розладів”.

Насправді на місці замовників, перш ніж щось брендувати очоєбними дизайнами, треба задуматися, скільки потенційних аварійних ситуацій на дорозі може це творіння спровокувати.

Звичайно органічніше маршрутка виглядала б якби там було написано тільки “Світ шкіри” (і набір переляканих носіїв за склом).

Я зайшла на сайт, але вам не рекомендую. Там такі жилети, що вони здається зараз поглинуть не лише своїх власниць, але і нас з вами.

І тут я вже не хочу згадувати про українську мову реклами…

Просто боляче дивитися настільки, ніби ти собі щось цією блискавкою затис.

ОТП бере в лізинг

Мені цікаво, чому на рекламі “даю в лізинг” фото цієї безіменної дівчини, а не, наприклад, генерального директора «ОТП Лізинг» Андрія Павлушина? Це ж така прикольна ідея!

Ще б і весь маркетинговий відділ повним складом не завадило, хай детальніше розкажуть, що і як беруть і кому дають.