ОМКФ: серія 2-га, драматична
А зараз буде про бодінегатив та концепт червоної доріжки як черги за київською перепічкою.
Ця фото як і багато інших викликала у мене єдине запитання:
За щоооо?
І знаєте, мені здається, що хоча й багато хто з дам і зробив ставку на те, щоб виставити своє тіло напоказ, це було зроблено не через любов до себе, а через нелюбов, бо любов так не виглядає.
“Чорне – то дуже журба”.
Сукню, яка виглядає як бандаж, що здавлює і не підкреслює вдягають не з любові, а з відчаю.
ОМКФ: дематюкація не пройде
Є все-таки в нашому мінливому світі стабільність — Одеський кінофестиваль та його незмінна політика радикальної селюкизації червоних доріжок. 10 років минуло, а головний колгосп тварин незмінно там.
Ні, це просто кінофестиваль, а не фестиваль тематичних фільмів, хоча з доріжки так і не скажеш.
Головне правило селфі – чим більше вдула в обличчя, тим далі треба відхилятися.
M1. Частина 2.
Є люди, яким хочеться створити ілюзію, що саме так виглядає українська музика. Можу вас запевнити, що ні, так виглядають українські рагулі.
Нове прочитання Льюїса Керрола – божевільних капелюшників було два!
Світським лєдям було дуже важко вирядитися, але при цьому залишитися максимально роздягненою настільки, щоб було видно капіталовкладення в хірургів, але одній вдалося.
M1 Award. Частина 1.
У світі здорової еліти фотозвіти з світських подій існують (ну принаймні хочеться в це вірити), щоб дати можливість широкому загалу торкнутися чогось недосяжно прекрасного.
У світі української еліти фотозвіти – це привід видихнути з полегшенням, що вони існують у якомусь окремому від тебе зоопарку.
Осучаснені продавці динь виглядають десь так.
Позашлюбна дитина Еллочки Людожерки та Надії Бабкіної, продюсер якої чомусь ліпить з неї український секс-символ. Символ тут може бути один – неадекватних візуальних орієнтирів продюсера.
Маріупольські Канни!
Гадаю, якби я показала вам першу фотографію з цієї підбірки і попросила вас здогадатися, що на ній зображене, останнім з ваших припущень стало б те, що це “міжнародний кінофестиваль”. Втім, так воно і є.
Маріупольські Канни! Це не я придумала, це якісь дурналісти це так охрестили.
Тільки у мене приступ істеричного сміху від комбінації цього фото і такого пафосного опису?
Не думала, що для того, щоб те як ти бухаєш у лімузині сфотографували репортери треба влаштовувати цілий кінофестиваль.
Червона доріжка ОМКФ
Так, у мене все ще залишилися питання до червоної доріжки ОМКФ.
Наприклад, питання про те, у якій країні проходило це дійство? Щось я не бачу української мови на головній табличці. Цікаво чому?
А так питання традиційне – хто всі ці люди і навіщо їх випустили на червону доріжку?
Так де українська?
Б-lady in red.
Червона доріжка ОМКФ: продовження
Ви не думайте, що я забула про червону доріжку ОМКФ.
Я просто не наважувалася.
Гадаю ви мене зрозумієте, переглянувши фоточки.
Мені закидають те, що Одеський фестиваль – це насамперед КІНОфестиваль, а я тут пишу про парад клоунів. Мовляв це ображає почуття тих, хто (сам добровільно, а часто й доплативши) вийшов на червону доріжку у костюмі Мальвіни.
Ну так а я тут до чого? Я купувала костюм, робила начос Карлсон і примушувала до виходу на доріжку? Чи може я зробила парад клоунів частиною цього фестивалю?
Я тут ні до чого. У мене просто тонка душевна організація і страшне бажання, щоб цього не повторювалося. Але воно чомусь повторюється і повторюється.
Так виглядає елітна черга за видовищами людей, які самі ті ще видовища.
І якщо на вас насувається червона доріжка ОМКФ, то ви розумієте, що розбачити це буде вже неможливо. Єдина надія на те, щоб мотузочка витримала і не було драматичного “Чпуньк!”
Спостерігати за живою природою далі
Червона доріжка ОМКФ 2017
В країні є стабільність! Червона доріжка ОМКФ це доводить.
Я знову гортала 250 фоточок звіту (лінк у коментах), намагаючись вичленувати хоча б з десяток знайомих облич, бо кому потрібна така червона доріжка, на якій і зірок немає. Найбільш впізнаваним став автомобіль Рено (спонсорський, тому його фоточок було достатньо), ну і неповторний стиль хвойдарнь теж засвітився, все-таки портовість міста впливає)
А взагалі, друзі написали, що їх вчора не пускали на показ, бо хтось був одягнений не по дрес-коду. Я подивилася на цих всіх людей і думаю, що якщо вони одягнені правильно, то такого дрес-коду фіг дотримаєшся.
Тут у мене одне питання:
Чому пакет не АТБ?
Одеський стиль – безглуздий та нещадний.
Насправді, не виключаю, що вам сподобається ця сукня, але у мене перша асоціація була – не приший Вікторії Тігіпко рукав.
Вибачте.
VIVA Найкрасивіші: частина 2
Продовжую свою скорботну працю оглядача вражаючих луків на премії для людей, які роблять Україну красивішою і мені здається, що деяким людям треба заборонити робити Україну красивішою на законодавчому рівні.
Ніколи не розуміла очі всі примочки макіяжа у стилі “гімна поїла”.
Хоча феям провійційних дискотек видніше.
А взагалі це була не премія, а комбінація блиску…
VIVA Найкрасивіші: частина 1
Наскільки я розумію премію “Найкрасивіші” журнал Віва на повному серйозі проводить для того, щоб нести в цей світ красу (а що ж тоді ще?); і тут мене лякають дві речі: те, що краса отака і те, що на повному серйозі (што?!)
У мене є багато думок з цього приводу і я планую їх озвучити в п’ятницю (в діалозі з вами), а поки що напишу виключно про найяскравіші візуальні враження.
В цьому костюмі бувалої помийної кішки прекрасно трохи більше ніж все:
— вушка, двайливо підібрані під відрослі корені волосся;
— сукня власного дизайну, яку доводиться носити самій, бо мало кого можна на це вмовити
і
!!!
— капронові шкарпеточки, як символ примарності надій доторкнутися до справжнього гламуру.
