Рагулі мандрівні

Коли Бужанський пропихає закон, який, за його словами, проти дискримінації російської, і боїться, що права росіян в Україні утискаються, якось надто вчасно вилазять на поверхню наслідки російської культури в Україні, яка перебувала тут зовсім не як культура національної меншини, а радше як культура, що задавала темп і курс українцям століттями.

І тепер, коли українці сяк-так пробують роздуплитися зі своєю державою, будувати Україну в Україні, звідусюди проростають зернята, які нам закладали культурою і, що важливо, культурою не нашою. Скільки людей, які зараз при владі або ж діють у нашій державі, насправді були вирощені віддалено від української дійсності, на якомусь штучному та не нашому ґрунті. Ви кажете, культура та мова неважливі? Тоді чому через майже 30 років після переходу в окрему державу, Україну досі переслідують пєтушкі та жар-птиці, що більше нагадують про ту, “іхню” культуру? Чому чужа нам культура, яка була примусово втиснута в українські мізки, через покоління відроджується, як щось, спродуковане українцями, а отже істинно українське? Особливо, коли у нас є своя багата історія, свій почерк у цьому світі. Нас жорстоко затирали об асфальт лицем, стираючи при тому нашу ідентичність, а потім малювали наше лице для світу, а для нас малювали світ.

Андрій Федорів, який спільно з художницею Ольгою Селіщевою, власне, й запропонував ці малюнки як візуалізацію проекту “Мандруй Україною” у своєму фейсбуці написав, що Ольга надихалась петриківським розписом та косівської керамікою. Але просто для порівняння залишу вам тут фоточки:

ілюстрація, яку запропонували для проекту

а ось хохлома, “дымковская игрушка” та інші зразки російського оформлення, які більше пасували б для “іхньої” культури

і петриківський розпис та косівська кераміка, якими надихалась художниця

Цей випадок, як ніщо інше, показує, наскільки сильно русскі звикли вкорінювались у нашу свідомість і продавлювати тут свою культуру та мову, а ще те, наскільки наша мова та культура потребують захисту. Бужанський, як і багато його попередників, захищає право всього російського домінувати в Україні, а не просто не бути дискримінованим. Бо для них відсутність можливості повністю обкладати українців в Україні своїм русскім “навозом” (бо навезений) це і є дискримінація. Дискримінація, що полягає в утисканні права русскіх на домінування в чужій країні, а вони хочуть тут почуватись, як вдома, в себе в пєдєрації. Ті умови, які русскіє зараз мають, є достатніми, враховуючи, що живуть вони в Україні, але ж вони розбудовують тут геть не Україну. І шось їх весь час тисне, і шось їх весь час муляє. То, може, пора додому?

Глянути повністю стрім від Тані Микитенко можна тут:

Автор: Пелещишин Юля

Рагулі 2019 / Holy Shit!

Повний holy shit нас супроводжує протягом всього року. Важко вибрати найстрашніше, але давайте спробуємо.

Голосуємо цифрами:

1 — культ особистості батюшки Рафаїла
2 — попи-сєпари
3 — Деркач і його праволавний кінофестиваль з Корчевніковим
4 — промо згвалтування через лампочку
5 — Паша-мерседес
6 — Молитовний сніданок
7 — Турчинов, за послідовність

Золотий Хрін 2019

Любі мої! Уже третій рік поспіль ми вручаємо Золотий Хрін за найбільш несамовитий опис сексу / дрочки / прелюдії в сучасній українській літературі, а подекуди навіть просто чогось такого – “жезло Габиної любові, його патериця, булава, його бунчук та пірнач, той чудесний інструмент, який Бог дав людині чоловічої статі, щоб вона шукала собі щастя та проблем, працював у Габи, як швейцарський годинник, хоча іноді радше як ножик“.

Знайомтесь з цьогорічними номінантами і збагачуйте своє сексуальне життя через українську літературу!

Топ-10 номінантів і номінанток на антипремію “Золотий хрін-2019” за найгірший опис сексу в художніх текстах сучукрліту! 🍾🎄💕
(Радимо всім освіжити в пам’яті, адже від завтра почнемо голосування за переможця (переможницю) “Вибір читачів”)

Рагулі 2019 / Політична реклама

Як не дивно, є в українських виборих і щось хороше. Це шось — невтримний креатив політичної реклами!

Голосуємо цифрами у коментарях за:

1 — Садового
2 — Юлю
3 — Гриценків
4 — Де-ре-в’ян-ка
5 — Демальянс
6 — Смішка
7 — Слугу народу

Не той Доктор

У цій історії з Доктором Албаном і з тим, що цілий президент втрутився у організацію його в‘їзду після відвідин disputed Криму заради концерту 95 кварталу, у мене є ще й такі питання.

Чим вирізняється Доктор Албан крім єдиного хіта початку 90-их? За 25 років чувак не виродив ні-ху-я, то навіщо заради його виступу так напружуватися? Чому 95 квартал так настирно згодовує своєму глядачеві третьосортне і запліснявіле? Чому за це впрягається президент?!

Рагулі 2019 / Реклама

Жінки і те, якими їх бачать сучасні рекламодавці. Хто найупоротіший?

😡 — продаж авто
😮 — м’яса вистачить на всіх
❤️ — сііііські!
😆 — кредити
😢 — Шустов і стражденні жінки, яких змусили

Свинка Пеппа і всі-всі-всі

У нормальному світі голосують за кандидатів, але ви обиратимемо найкращого голосувальника за Зеленського, бо не такий страшний Зеленський як його адепти! Обираємо найупоротішого.

😮 — збірна фанатів татуювань / бюстиків / баянів
❤️ — свинка Пеппа
😢 — “народний президент Зеленский, он почти у власти и скоро все уйдут напасти”
😡 — ІТ-лоббі
😆 — мама, “которая родила страну”

Чернь і нарід, якщо чесно

Напередодні президентських виборів я завела телеграм-канал Срака-мотика, який згодом закинула, бо “немачасу немачасу”, але тепер відновлюю і от чому.

У переддень головного голосування я цитувала там Уласа Самчука, а вчора ті, хто уважно слухав новорічну промову Зеленського, помітили, що аж дуже близьким було цитування саме цього тексту. Близьким і з точністю до навпаки. Порівнюємо:

Зеленський: Ми однаково пишаємось великими українцями. Чи перестали б ми їх поважати, дізнавшись за кого б на виборах голосували Шевченко чи Леся Українка? Якби Сковорода та Хмельницький мали б різні погляди щодо НАТО? Нам було би важливо, до якої церкви ходять Каденюк та Лобановський? Що думають Антонов чи Корольов про розмитнення автомобілів? Як Ступка чи Биков ставляться до Нормандського формату? Ми цінуємо їх за інше…

Самчук: Не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… А коли — все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь.

Думай те! А я поки буду побільше читати, щоб підкидати нові вартісні тексти для вас, а може і для презедента. Вчора я цитувала Бандеру, так може передайте йому щоб ознайомився.

Рагулі 89. КЛОУНСЬКІ

Умрьотє всє! Во імя Отца і Сина і Святаго Духа – та інші прояви зимового загострення.

Рагулі 91. ТЕТЯНИНІ