Сьогодні я розкажу вам про останню гучну прем’єру українського простигосподи шоубізу, але до ефіру хочу підготувати вас фоточками, бо вагінотворчість, вона в деталях.
Неможливо в цій країна мати співочу кар’єру і виглядати при цьому так, ніби ти не на кастингу у Вудмана. Втім, чи так важливо, який з продовгуватих предметів тягти до рота?
Це фото прекрасне тим, що як би дами не старалися, а найяскравішим елементом їхніх образів стали собачі яйця.
Друзі, запам’ятайте!
Якщо ви відкриваєте новий чи просто оновлений ресторан і організовуєте з цього приводу вечірку, треба зробити все, щоб гостям було цікаво жерти.
Ресторан De Fleur, до речі. Тематичний. Про дефлорацію, як я бачу.
Переживаю, що купальник не розрізав її навпіл.
Все гармонійно: агресивне хірургічне втручання агресивно виставлене напоказ.
Взагалі-то корчі – це захворювання, а не привід для хизування.
Давно я не підіймала тему ротової порожнини, але переглянувши фоточки з одного сайту про нічне життя, вирішила викласти сюди декілька перлин вантузобудування (і не тільки), що я їх наколекціонувала останнім часом.
Блиск, убогість, залаковані куделі і тепле шампанське без бульбашок – таке воно нічне життя київських клубів.
Все напоказ, тільки навіщо?
Не рот, а портал у Непозбутню Бентегу.
У друге коло пекла Данте.
Та що там портал, це друго коло пекла Данте)
Зараз я вам покажу:
лауреата премії “Людина року — 2016”,
носія ордена “За громадську доблесть”,
дизайнера від Бога
і водночас жінку, рот якої не закривається у різноманітті конфігурацій.
Коли ти дизайнер і це зразу видно. Причому не лише це.
Важко жити у світі, де хочеться, але не можеться показати все, що у тебе є. Як же тут не стати дизайнером. Ірина Марчук це і зробила.
Ну як ви там, друзі? Вийшли на роботу? Важко?
Хоча кому зараз легко? Останні дні я займаюся систематизацією рагулів і готуюся до вручення премії “Рагуль року” у десятку номінацій і скажу вам, що це та ще травма (до речі, якщо у вас є пропозиції щодо номінацій і номінантів, пишіть в коментарях, у вас є кілька днів. Передивитися все за рік можна на сайті звичайно ж – http://ragu.li/).
А поки що хочу показати вам фоточки, які залежалися у мене ще з минулого року. Фоточки про моду і її споживачів. Як завжди красиво.
Український бренд Jeanne презентував капсульну колекцію, яка поєднувала в собі хутро, шкіру (в тому числі пітона) і гіпюр.
Ну ви бачите, все дуже багатообіцяюче. Кожен з цих матеріалів сам по собі дуже непроста штука, щоб не скотитися у вульгарність, але дизайнери вирішили, що якщо вже помирати, так з музикою і максимальним пушапом у моделей.
З іншого боку, подивитися на публіку запрошену на показ і все стає на свої місця. Для таких дійсно треба шити щось надзвичайне, бо інакше одяг ніхто не помітить.
Позашлюбна дочка спрею з рожевою фарбою і швабри Ліля Кіш – найкращий тому доказ.
Підбиваю підсумки 2016, а отже читаю геть уже написане за рік. Кров з очей просто фонтанує, тому я вирішила розділити цей біль з вами і зробити підбірку найвиразніших образів року (спираючись на ваші лаєчки і на свій смак).
Свято вже тут.
Півроку тому у Києві проходив конкурс Міс Блонд (http://ragu.li/?p=22696), але на диво найбільше враження на вас справила зовсім не білявка, а жінка, яка насмілилася провести майстер-клас про те, як виглядати хоббітом, не будучи хоббітом.
Цього року на українську шоубізнесову і світську сцену повернулася Асія Ахат, зокрема для того, щоб одночасно демонструвати досягнення і провали пластичної хірургії. Досягнення у провалах, як ви розумієте.
Матір Божа!
Сергій Пастух цього року змінив образ, відрізавши все зайве, Санатан навпаки – відростив. От і спробуй розібратися з цими трендсеттерами, не знаєш, в який бік бігти.
Але найголовніше, як бачимо, що ці два казкові принци знайшли одне одного.
Останній тиждень року такий останній тиждень: підбиваю підсумки року, ремонтую сайт, перебираю і назавжди видаляю невидане.
Видаляю, щоправда, не все, деякі знімки мають все-таки сюди потрапити.
Вручення Yunа. Це був лютий, рагу.лі тоді “були не ті” і я просто зберегла цю папочку і забула про неї. І ось вона тут як новорічний подарунок. З тих, що не знаєш кому передарувати, бо собі залишати страшно, а іншим не подаруєш, бо піклуєшся про їхню психіку. Втім, в вашу психіку я вірю.
“Твої губи – розтулена рана…”©
Мої очі від цього видовища теж.
Виїзне шапіто-шоу.
Гадаю, що бородата жінка десь поруч, просто не потрапила в кадр.
Про М1 Music Awards я можу сказати, що дарма вони у своїй назві обмежилися словом music, тим більше, що частина з переможців до музики має дуже віддалений стосунок.
Це було M1 Абищо Awards.
Видовищно і нещадно, особливо в розрізі заєбошених луків.
Нарешті Вінярська доросла до того, щоб у якості аксесуарів використовуватися щось інакше за свої масивні груди.
Хоча, мушу визнати, їх важко чимось перекрити. Втім, образ бракованого аніме з цим справляється пречудово.
Той випадок, коли автозасмаги найбільше пішло на обличчя, вже менше на руки і зовсім не пішло на ноги.
Цікаво, як цей “пантон” виглядає у роздягненому вигляді.
Друзі, у мене для вас погані новини – в Україні закінчуються “завидные невесты”.
Ну принаймні такого висновку я дійшла переглядаючи фотозвіт з презентації 4-го випуску прекрасного журналу, другою назвою якого може спокійно стати фраза “Кому і кобила нєвєста”.
Порівняно з попередньою несамовитою презентацією стає очевидно, що навіть цей резерв в нашій країні скінченний. Ох.
Завідниє нєвєсти, випуск 4. Які вже лишилися.
Відсутність адекватної оцінки реальності з боку організаторів таких дійств виявити дуже легко, достатньо подивитися на назву вечірки:
DIAMOND PRIVATE PARTY
Зараз я покажу вам ці діаманти.
Діаманти корчило і судомило.
Чи може це вони так намагалися продемонструвати одночасно всі свої стратегічно важливі принади.
Виглядає трохи як різновид радикуліту.