Якщо ви не знали, як виглядають творчі роботи на кваліфікацію: «Перукар 1 класу» та «Пастижер 3 розряду», то ось!
Уявіть собі ви випадково бачите цю роботу зі спини (ну от як зараз), що по-вашому вона символізує?
Як на мне, все те, що наші кандидати в президенти ліплять електорату просто на лоба
Але ні, це просто єдиноріг, якого ми заслужили)
Той випадок, коли в казці “Гидке каченя” немає хеппі-енду.
А це зачіска на випадок, якщо вам захочеться ненав’язливо носити з собою труп улюбленого папужки.
“Неоновий демон”. Українська версія.
І знаєте в чому наша проблема?
Часто нам здається, що чим більше зусиль ми докладемо, тим кращим буде результат. А от і неправда!
Ні ядерній війні?
Ну і звичайно куди без цього потягу до вмонтовування похоронних вінків, а хоч би й у голову.
Випуск про повсталих з пекла. У прямому сенсі слова.
А якщо детальніше:
1. 100-річчя комсомолу на окупованих територіях. Ленин всегда живой! Некрофіли на марші.
2. Генічеський комсомол.
3. З ясел на подіум – соціальна відповідальність по-українськи!
4. Хто і як вирощує клієнтуру для гуринь потреблядського ставлення до чоловіків?
5. Одесити під крилами Дмитра Голубова.
6. Якого розміру тризуб вмонтувати в лоба, щоб всі бачили ваш патріотизм?
7. Останній кліпі Сєрьоги як свідчення того, що скоро замість кліпів будуть просто використовувати порноролики.
Моди бувають різними, але деякі, здається, створені спеціально для того, щоб справляти враження, ніби ви власноруч четвертували якогось бездомного кота, щоб пошити собі з цього ошатне вбрання. Принаймні таке у мене враження від останнього ужгородського фешену.
Якщо ви ще не бачили слинявчиків з хутра, то ось.
Цей показ міг би бути соціальною акцією з привернення уваги до невинноубиєнних тварин заради псевдогламуру, але куди там!
Але ефекту, ніби моделі самі вбивали те, що на себе вдягнули дизайнер все-таки досяг.
Бердянський fashion day ще не стартував, але вже відзначився.
По-перше, тим, що зв’язок з реальністю, схоже, втрачено і у невдалих фотозвітах організатори звинувачують саме фотографів, хоча я б подивилася як би вони вдало сфотографували оте, що там презентували.
По-друге, вибором фото для оголошення про пошук професіонала.
Вплітати українські традиції в сучасний культурний контекст адекватно нелегко. Це, власне, все, що я хочу сказати про креатив представлений на національному фестивалі гончарства в Опішні.
Плавалагуна після відвідин Чорнобиля.
Шо це було?
Мабуть НЛО.
Зараз я вам покажу колекцію “Життєрадісний Аушвіц” та іншу моду, яку нещодавно побачив Бердянськ, бо на мою думку це прекрасне місто не можна полишати наодинці з такою бідою.
Виявляється стати дизайнером в Бердянську досить просто, достатньо вміти фігурно нарізати і не менш фігурно зшивати речі з секондів, не забуваючи про вставки з лєапьорду.
Найскладніше в такому одязі, безумовно, моделям. Треба дуже постаратися, щоб він не розвалився на вас просто на “подіумі”.
Червонуууу рууууутууууу
Не шукааааай вечорааааами
Не костюм, а протизаплідний засіб. Єдине, що в ньому хорошого, так це те, що обличчя не видно.
Якщо ви ще не ходили дивитися Чужого, то сходіть, бо Чужий уже серед нас.
А якщо серйозно, то в Інституті Культури пройшов Фестиваль молодих дизайнерів зачіски та стилю. Всіх фото я ще не бачила, але навіть ці 4 вражають.
Ключове питання “Навіщо?”не полишає.
От я знаю, що деякі люди можуть написати на снігу сечею своє ім’я, але мені зовсім не хочеться бути цьому свідком. Так от, в якомусь розумінні, ця композиція циркових кілець під назвою “Єбічєская сіла” на головах бідних жертв – не менш неоднозначний талант, щоб його демонструвати публічно.
Так, ти це вмієш, але що хорошого цим вмінням ти несеш в цей і без того змучений світ?
Ці образи згодяться хіба що для маскування домашнього насилля.
Хоча не можу сказати, що домашнє насилля гірше за такі образи.
Якщо ви коли-небудь захочете виглядати як вінок на цвинтарі, то тепер ви знаєте, що вам в Інститут культури.
Коли у дітей вчасно не відібрали фломастери.
Там, мабуть, будуть ще фото, так що можливо Чужий ще повернеться у ваші стрічки. Тримайтеся!
“Блядь! Що це?” – вірогідно подумали ви, побачивши перше фото.
Це чергова дизайнерка презентувала свою колекцію голих і недошитих суконь, запросивши на показ подружок, смак яких, очевидно, дозволить їй їм це втюхати.
А! Вишенька на торті – показ проходив в КМДА! Я правильно розумію, що в КМДА тепер можна проводити все що завгодно?
Вперше бачу щоб дизайнер так вільно демонстрував свої складні стосунки з анатомією потенційної клієнтури і не спромігся підібрати модель, груди якої вписалися в цю чудову сукню з марлі.
Хоча, якщо подивитися на потенційну клієнтуру…
Ви думали, що неможливо зробити так, щоб ці сосисочні жилетки в підлогу виглядали ще гірше, так от дивіться. Неможливе стало можливим)
У Дніпрі пройшов молодіжний фестиваль мод “Весняна акварель”.
Ну не знаю, що ви там такого у Дніпрі наробили, щоб заслужити таку акварель.
Не минуло і 20 років, як до Дніпра докотилися тренди задані групою “Тату” у найгіршому з можливих виконань. Я довго розглядала деталі на фото і суцільні образи, але відповіді “навіщо?” так і не знайшла.
Підпис “Весняна акварель” не рятував, все було більше схоже на церемонію поховання моди і дизайн тільки додавав драми.
І поки у сусідньому пості ви маєте можливість висловити свою думку про мовну і культурну політику в Україні, я напишу про колекцію, яка досить-таки безпосередньо пов’язана з питанням української мови і культури.
Безпосереднім є тільки цей зв’язок, все інше – посереднє.
“Основная задача делового офисного стиля — это отражение его статуса,” – так починається стаття про нову колекцію одного бренду.
Я не знаю, який статус відображає козак Мамай на грудях, але козак і гламур – це щось настільки віддалене одне від одного, що я навіть не знаю, яка травма змусила дизайнерку піти на такий крок.
Сам козак, гадаю, не пережив би того, що його (я розумію, що це символ, а не особистість) через багато років будуть пхати на блузки дизайнерки, які не зможуть придумати, а чим же ще викаблучитися.