Ви не повірите, але одна з цих на фото – жінка, а не трансвестит чи просто нафарбований мужик.
А так, то в Києві пройшов черговий конкурс краси.
Ні, це не конкурсантки.
Хоча жаль.
У Миколаєві провели “еротичну мийку авто”.
Еротичність моделей абсолютно відповідала затюнінгованості авто.
“Давайтє украінци нє будут угнєтать і убівать морально украінцев“, “очєнь тяжело в странє творчєскім людям“, ну і нарешті “лучше било би собраться украінскім і россійскім артістам, позвать Путіна і Порошенко, вот так чтоби за руки взялись і помірілісь” – таке сьогодні виголосила Іра Білик.
По-моєму, її давно замінили Сєрьожею Звєрєвим, ну або зовсім мізки поплавило, бо ботокс затікає. Я не знаю, що з цього гірше.
Закінчити хочеться тим, що Ірина ж ніби сама закликала не вбивати морально українців, а своїми заявами робить саме це.
У ресторані “Три виделки” пройшла кавунова вечірка.
Організатори, вочевидь, подумали, що просто додати більше страв з кавунів у меню буде не досить, тому гостей розважали напівроздягнені дівчата. Ну а що, кавуни бувають різними.
Crimean Fashion Days я так і не дочекалася. Щось у них так пішло не так, маю надію, що це через те, що їх вз’їбав Mercedes-Benz за використання бренду без дозволу. Втім, навіть без тижня моди світське життя В Криму все одно існує і більш того, активно блищить. Причому настільки активно, що кращої ілюстрації до фрази “не все те золото, що блищить” годі й знайти.
Отже, в Ялті пройшла “Ніч жерунів реклами”. Я взагалі думала, що це про те, що це про те, що люди збираються і разом дивляться рекламу, але ні, тут люди зібралися і дивилися на тьолочок у золотих трусах. Чому не назвати захід “Ніч жерунів золотих трусів”, я не розумію.
Ольга Фреймут написала довгий і заплутаний виправдальний текст…
“Якби заголовки вчорашньої преси звучали, наприклад: “ФРЕЙМУТ ВМЕРЛА”? Всі б кинулися виставляти в соцмережах мій портрет з чорною стрічкою, писати про те, яка я була гарна жінка, строгий інспектор, любляча мати. І як прикро, що смерть забирає найкращих. Мамі з татом видали б мій посмертний орден за сміливість у боротьбі з чимось. Всі б злетілися на мій похорон, щоб подивитися, чи чисте в мене трунло і чи пасує вінок до блідого лиця...”
…а я краще викладу ще трохи знімків, які мені вчора надіслали.
“Інспектор” іншому місці в інший час.
А це міністр культури Криму.
Вдягатися треба так, щоб всі бачили, що ти міністр культури.
Якщо зайти на фб-сторінку Ані Лорак, то можна побачити її фоточки у вишиванці,а над ними вже купу лінків на тексти з заголовками типу “Ані Лорак показала себе у вишиванці”.
Бідна-бідна Ані, їй би почитати про каргокульт і перестати вірити у те, що вдягання вишитого одягу – це новинний привід, а синьо-жовті сердечка – свідчення про патріотизм. Все-таки іноді птахофабрика – це вершина.
Оля Фреймут так і не вивезла себе з села. Грейс-срака-мотика-Келлі.
Цитую пост Marta Turetska:
Вийшла собі пообідати в районі Привокзальної, перехрестя вулиць Стороженка і Чоловського. Дивлюсь на тротуарі стоїть припаркований Range Rover. Підійшла. За кермом панянка в сонячних окулярах і з мініатюрною чіхуахуа. Я зробила зауваження. У відповідь стандартні авихтотака, #адеямаюстати“, і на кінець “включу аварійку, так краще?”. Після чого пані пішла по справах.
Ну я взялася фотографувати, прибігає власниця і – увага! – фраза, від якої я зареготала і трохи розгубилася: “Може хочете селфі з селебріті”?
Вибачайте, пані Оля Фреймут, не впізнала. Вітаю у Львові!