Україну мають таланти, День Єдності жаб з гадюками, переваги 5-го розміру грудей і ще багато чого.
А якщо детальніше:
1. Всеукраїнський день працівників культури – вітають так, ніби працівників поліклініки, вітаючи інфікують хламідіозом!
2. Україна в піснях – співуча мова, пшенична земля, пташка на калині.
3. Маріуполю 240 років!
4. Ідеальна пара – алкомаркет і Аква Віта.
5. Хочеш дізнатися як з поп-діви (у 90х вона була саме такою) перетворитися на позашлюбну дитину Ірини Алєгрової та Миколи Баскова? Дивись новий кліп Ірини Білик!
6. Деградантство і Наташа Корольова.
7. Медведчук, що співає “Я люблю тебя жизнь” і класика “Таланти мають Україну” з Нестором Шуфричем в головній ролі.
8. У Раді хотіли як козаки написати листа турецькому султану, а вийшло як клоуни в шапках.
9. Рада давно уже не цирк, це уже зоопарк, де макаки фактично буквально жбурляються одне в одного какавельками. Юрій Луценко – як експонат у цьому музеї.
10. Регіональна благодійність.
11. Вибори в ЛНР.
12. Антиабортарна реклама.
13. День Єдності жаб з гадюками.
14. Від комунізму до сексизму. Компот усім у кого груди 5-го розміру.
15. Міс Принцеса України.
16. Нові мислеформи від Ольги Горбачової.
17. Шоб шо?
Хочеш дізнатися як з поп-діви (у 90х вона була саме такою) перетворитися на позашлюбну дитину Ірини Алєгрової та Миколи Баскова?
Дивись новий кліп Ірини Білик!
Якщо це не деградація, то що?
Підбиваю підсумки 2016, а отже читаю геть уже написане за рік. Кров з очей просто фонтанує, тому я вирішила розділити цей біль з вами і зробити підбірку найвиразніших образів року (спираючись на ваші лаєчки і на свій смак).
Свято вже тут.
Півроку тому у Києві проходив конкурс Міс Блонд (http://ragu.li/?p=22696), але на диво найбільше враження на вас справила зовсім не білявка, а жінка, яка насмілилася провести майстер-клас про те, як виглядати хоббітом, не будучи хоббітом.
Цього року на українську шоубізнесову і світську сцену повернулася Асія Ахат, зокрема для того, щоб одночасно демонструвати досягнення і провали пластичної хірургії. Досягнення у провалах, як ви розумієте.
Матір Божа!
Сергій Пастух цього року змінив образ, відрізавши все зайве, Санатан навпаки – відростив. От і спробуй розібратися з цими трендсеттерами, не знаєш, в який бік бігти.
Але найголовніше, як бачимо, що ці два казкові принци знайшли одне одного.
Про М1 Music Awards я можу сказати, що дарма вони у своїй назві обмежилися словом music, тим більше, що частина з переможців до музики має дуже віддалений стосунок.
Це було M1 Абищо Awards.
Видовищно і нещадно, особливо в розрізі заєбошених луків.
Нарешті Вінярська доросла до того, щоб у якості аксесуарів використовуватися щось інакше за свої масивні груди.
Хоча, мушу визнати, їх важко чимось перекрити. Втім, образ бракованого аніме з цим справляється пречудово.
Той випадок, коли автозасмаги найбільше пішло на обличчя, вже менше на руки і зовсім не пішло на ноги.
Цікаво, як цей “пантон” виглядає у роздягненому вигляді.
У мене приступ ностальгії. Прочитала тут, що Марина Порошенко стала “жінкою третього тисячоліття” і згадала як відкрила для себе цю премію. Тож, давайте перемотаємо час на 8 років назад і подивимося на тогочасний бомонд. А я поки пошукаю фото цього року.
От я живу у третьому тисячолітті і вважаю, що я жінка третього тисячоліття, а у наших світських левиць з цим набагато складніше: їм обов’язково подавай титул і лише тоді вони будуть спокійно собі існувати.
Як виявилося, жінка третього тисячоліття – це не жінка, яка живе в третьому тисячолітті, а “знакова постать, що гармонійно поєднує успіхи в особистому та професійному житті, є оберегом родини, обіймає високі посади чи має власний бізнес, реалізовує себе творчо, допомагає суспільству і залишається насамперед жінкою, хоч би яким тернистим був її шлях до поставленої мети”. Знаєте хто у нас гармонійно поєднує успіхи блаблабла? Ну цього року це Катя Бужинська, наприклад, ну і Оксана Байрак.
Але! Я чесно думала, що головна ржака саме в тому, що премію дали саме їм, але головна ржака мене очікувала на сайті присвяченому цій нагороді. Пропоную подивитися пару фоточок, щоб взнати, хто ж така жінка третього тисячоліття. Почнемо з групових, а потім заглибимося в деталі (це фото за 2006 – 2008 рр, нові ще не викладені на сайті).
Дивлюся на старі фото і розумію, що доріжка Одеського кінофестивалю була ще нічого так.
“В сраці була, гімно виділа”. Таке відчуття у мене виникає після ознайомлення з деякими світськими фотозвітами. А якщо серйозно, то Асія Ахат повертається на велику сцену. Вона вирішила, що світ зачекався і готова знову сіяти нерозумне, недобре і не вічне.
І найстрашніше – лейтмотивом до першого кліпу після повернення стане ця вечірка. Мені здається, що якщо аудіоряд збігатиметься з візуальним, то це готовий злочин передбачений статтею 127 ККУ – катування.
Підозрюю, що маски роздали не тим персонажам. З іншого боку, хіба такий дакфейс можна ховати?
Якісь “Канікули Лева Боніфація”.
Величезна страхітлива почвара – є.
Цирковий костюм – є.
Маленькі африканські діти – майже є.
Свято краси торкнулося Києва, короткочасно розпишнившися яскравою квіткою у серці світського життя України. Обрані з обраних зглянулися над нами і зібралися задля того, щоб у єдиному порусі зробити цей світ кращим і обрати найчарівнішу і найпринаднішу з українських білявок. Вершки еліти зустрілися і… збилися в “дохуя масла”, скажу я вам словами класика.
Так, я не могла написати все те, що вище всерйоз, але важко було стриматися після словесної акробатики типу “MISS BLONDE UKRAINE является искрометным и красивым светским мероприятием национального масштаба. Конкурс успел завоевать уважение среди селебрити и представителей прессы”.
Іскромьотним і красівим, понімаєтє лі!
Втім, не буду сперечатися, мене конкурс однозначно завоював. Це ж треба так стабільно, вже 8 років підряд проводити такий парад таких убоїщ, що навіть для цього блогу це занадто. Це якийсь особливий талант, як у царя Мідаса, який перетворював все на золото. Хоча тут інша субстанція, самі вирішуйте яка.
Організатори чомусь вирішили, що “В этот вечер блондинки шокировали публику и доказали всему миру, что именно они способны покорить сердце любого мужчины”.
Ну я не знаю. Можу погодитися лише зі словом “шокували” і заочно співчуваю тим мущинам, чиї серця вдалося здобути такою красою.
Тут нещодавно був концерт “Весна у великом місті” і після нього не хочеться жити весною у великом місті, якщо воно надихає на такі концерти.
А взагалі організатори постаралися, зібравши відбірну колекцію лісових почвар, кожна з яких старанно несла свій образ. Хоча мені здається, що все ж їх всіх треба збирати у якійсь клініці, а аж ніяк не на концерті.
Логіку Діми Коляденка можна зрозуміти, баби мають бути такими страхітливими (і я тут не про обличчя, бо за антуражем його хіба помітиш?), щоб відволікати увагу від головного фігуранта.
Доля українських жіночих гуртів така, що в моменти складних часів вони так і виглядають як недорогі проститутки з околиць Києва.
“Я тебя поцелую. Потом. Если захочешь”©
Довгий час рагу.лі були для мене способом перероблювати негативну енергію в позитивну. Сміх чарівно здатний полегшити процес примирення з фактом існування навіть таких персоналій як Сергій Пастух. На жаль, останнім часом сил не вистачає навіть сміятися. Все серйозно, все переважно гнітюче і хочеться свідомо уникати мішури шоубізу і бомонду, розмір впливу якої на соціум, здавалося, зменшився до мікроскопічних розмірів. Сміятися я собі підсвідомо не дозволяла і не хотілося, в принципі.
Ну але важко стриматися, коли бачиш Ірину Білик, в образі хтивого напівпритомного, але досить зосередженого глиста, що символічно протискається саме поміж дуп. Це, до речі, такий їй подарунок від коханого, що тільки додає пікантності, бо сама по собі без чоловічих дуп у кадрі Ірина для нього, вочевидь, не така сексуальна.
Ох вже цей світ високих стосунків українського шоубізу) Я навіть трохи скучила.