Так, я зрозуміла, що якщо ти не перекроєна як Ірина Білик, не вульгарна як Камалія, не напівгола, як Віагра, не відверто безголоса як Поплавський і не любиш люрексні піджаки як Іво Бобул, одним словом, не дратуєш якимось таким очевидним спосом, то співочу кар’єру починати в Україні можна. Може бути статично, неприродньо, натужно, пустооко, марудно, ніяк, але це не настільки нехибні характеристики, тому на них зважати необов’язково (всі деталі в попередньому статусі).
На щастя, звичайно, завжди є люди, які більш наочно демонструють, що незалежно від можливостей стати ким завгодно, певні ролі на себе краще не приміряти. Хоча і тут, я гадаю, якісь слабкі емоційні дами побачать і талант, і щирість, і нового “Сєрова”, і вот ето вот всьо.
А взагалі ви здивуєтеся, але і Камалію, і Білик, і т.д. певний час тому висвітлювали у максимально позитивних фарбах, хоч би як вони не працювали над своїми образами. Ну така кінська срака, на якій методично малювали Джоконду і Джоконда навіть починала проступати перед очами зачудованої публіки. Тепер звичайно все змінилося. Велику сраку почали називати сракою всі (і Ганна Герман тому доказ), а от менші поки що ні, бо вони ж за розміром не такі дискомфортні.
Прийшов час орієнтуватися на менші! Революсьйон.
І да, нагадаю, що в чомусь людина може бути класна, а в чомусь рагуль. І я теж, я в курсі.
Ну все, не можу більше мовчати. Але щоб, не приведи Боже, не завести собі ворогів у вищих ешелонах скажу словами з класики:
“Ліцо скучноє. Дєнєх нікто нє даст!” крім власне того, у кого вибору немає.
Гортайте далі, це просто в Донецьку пройшла “піжамна вечірка”, де бажаючим демонстрували світле майбутнє.
Запитання на кмітливість – спробуйте вгадати, що це за ансамбль.
Це міліція.
Ну точніше, ансамбль УМВС Миколаївської області.
А якщо ще точніше, то ансамбль «Південний патруль», який оце нещодавно примудрився записати дебютний альбом «ЗАНОВО НАЧАТЬ», виконуючи композиції на слова Міхаіла Круга, Григорія Лепса, Іосіфа Кобзона.
Ну чому як міліцейський ансамбль, так одразу якийсь обов’язковий шансон і блєді в фіранках?
Для людей, які пишуть таку музику, Новий Рік наставати не повинен. Про відеоряд я взагалі мовчу.
Колгосп тварин обсипаних ЛСД.
Я тут побачила, що всі буквально втрачають глузд від новини про “на “Євробачення” від Британії може поїхати українка з піснею про війну на Донбасі”.
Друзі, нашо наступати на ті ж “гринджоли”? Як вона там придумала себе називати, Діана Месс. Так от єдина реакція на цю, прости Господи, творчіть – what a mess! До чого ж нездари люблять брати якусь безпрограшну тему, щоб на ній виїхати. Не хочу нікого образити, але Діана Вартанова співає так, що приз їй можуть дати лише на конкурсі розумово відсталих через жалість.
Закінчити хочеться, частково процитувавши пісню.
“And I ask you please, you can feel my pain”
Never ever ever ever ever ever ever sing again!
Зараз розкажу вам охуєнну історію.
Колись дуже давно в далекій-далекій галактиці рагу.лі написали про “недосуддю Тамару”, яка особливо нічим крім жлобських фото не вирізнялася (http://ragu.li/?p=14548), а потім сталася шура-бура і всі про неї теж написали.
В результаті недосуддя Тамара так суддею і не стала, бо такі фоточки найкраще свідчення про неадекватність сприйняття реальності, а отже про непрофпридатність.
І от зараз вона продовжує судитися в Києві з цього приводу, бо на роботу її так і не хочуть брати – http://tsn.ua/…/29-richna-svitska-levicya-zi-lvova-zalishil…
Тепер думаю, може організувати собі якийсь люстраційний комітет, якщо 1 пост може так круто все поміняти?