Кількість конкурсів краси зашкалює, так що для того, щоб витримати конкуренцію на цьому досить примхливому ринку організатори здається стали змагатися в маразматичності. Іншого пояснення конкурсу краси, афішу якого викладаю нижче, у мене немає. А ще бачимо, що спонсорів на таке ну як гімна.
Але зовсім скоро пройде головний конкурс краси країни. Дивлюся на афішу і розумію як хуйово ідуть справи у всієї тої наволочі, яка вдома уже не може заробити бабла своїми набридливими їбалами, тому їдуть світити ними сюди. А у нас такі дибіли, що їх на повному серйозі спонсорують. І головне, конкурс український, а чи ви бачите хоча б одну українську зірку (Вєра Брєжнєва не рахується) в афіші? Причому ми з вами знаємо, що не все іноземне однаково корисне, особливо отой набір, який ми бачимо.
Про естетичну цінність обох афіш я навіть писати не буду.
Трошки пізніше продовжимо огляд запаморочливих туалетів нашого бомонду. А поки що ще один відгук про Український тиждень моди. Ну і картинка для привернення уваги.
Украинская неделя моды, спасибо, что неделя. Закончилась, ура! Нет предела счастью.
5 дней журналисты посещали и писали об этом недоразумении – неделе моды. Понятное дело, что у каждой уважающей страны должна быть своя неделя моды, буть то хоть Уганда или Зимбабве, или Украина. Тем более, что в преддверии Евро есть шанс скосить еще больше спонсорских денег. Организаторы не могли упуситить возможность заработать себе на новый дом, или хотя бы на новую машину.
5 дней мы смотрели и терпели это недоразумение, главное событие инфо пространства марта. Из всех тех коллекций, которые показали дизайнеры нормальных, просто коллекция было от силы штуки две-три, все остальное было больше похоже на ассортимент захудалого рынка.
Ничего кроме усталости с налетом грусти эта неделя моды не вызывает. А организация? Вечные опоздания и задержки? По расписанию показы должны начинатся каждый час, на 5, на 6, на 7, на 8 и т д., но сразу же после первого показа начинаеются задержки и последний показ, как показывает опыт заканчивается на час, а то и полтора позже наначенного времени. Народ просто не может прийти и просто сесть на свои места. Даже непонятно кто в этом виноват, то ли обслуживающий персонаж в красных жилетках, который не успевает рассаживать людей, то ли сами люди, кторые вместо того чтобы послушно сесть на свои места начинают шататся туда-сюда, просто от нечего делать?
За кулисами тоже возня еще та. Такое впечатление, что дизайнеры из года в год работают с теми же самыми 20-ю моделями, оторые мало того чо выходят в каждом показе по несколько раз, так еще и участвуют во всех показах все дни недели моды. Конечно же творится дурдом, потому что обслуживающий beauty персонал просто не справляется.
Ну да ладно, у каждой недели моды есть свои странности, но вот событие которое сделали после UFW – 2 дня никому непонятного Project Euro Fashion…. Ну точно зашибание спосорских денег.
Короче событие посвящено не то всемирному Дню Воды, не то футбольному ЕВРО чемпионату. Такое впечатление, что сбили в кучку все поводы, которые были и решили сбацать событие на два дня. Привезли 15 не шибко известных европейских дизайнеров, которые якобы делали для этого события новые коллекции….. Надо добавить что Bon Aqua быстро подсуетилась и сделала на свои бутылочки наклейки, все таки День Воды как никак…. Делалось все очень халтурно и явно на быструю руку, потому что наклейки на бутылку вобще не подходили и болтались будто бракованные…..
Наверное организаторы сами до конца не понимали идею своего мега проекта, то ли было немножечко стыдно, но журналисты и гости просто подзабили на это событие. Если на первый показ Каравай еще пришло немного людей, то на европейских дизайнеров не набралось людей чтобы заполнить даже первый ряд…. “Все быстро в зал, охрана запускайте простых людей”, суетились организаторы. Зевакам, которые крутились в Мыстецьком Арсенале просто повезло и “обычные люди” окунулись в fashion атмосферу.
Шановні читачі, якщо у вас спостерігається ідіосинкразія на слобожанський суржик – негайно припиніть чиатння і гортайте стрічку оновлень далі, з легкістю забувши про цей допис або попередньо прєдавши його анафємє (буде за що, уж не сумнівайтеся).
Бо це рубрика “Логово Вєльзєвула” і я , її нестабільна ведуча Юлія Бурковська (королівна рагулів за паспортом, такшо нефіг мені тут пред”являть про несмак – то мій девіз). Час від часу тут з”являтимуться дописи про події, які щодня розгортаються переді мною, тендітною і вразливою матєрью-одіночкой, що мусить за окраєць хліба соватись по нічних клубах і проводити вечірки та концерти під покровом ночі.
Не секрет, що осередком зла, разврата і бліц-знайомств у Києві є клуб “Сорі, Бабушка”. Власниця цього клубу – прєстарєла і отчаяно молодящаяся старуха з Канади, що її батьки колись жили в районі Площі Перемоги, а тепер бабушка облагороділа колишню точку зборки тайних і явних масонів і прочих сектантів і от вам нічний клуб з кількома залами. Сама хазяйка ані українською, ані російською мовами не послуговується, а слобожанський суржик дає потобічні результати в її гугл-перекладачі. Тож я спокійно можу вести репортажі з вечірок у клубі, не опасаясь за рекламний бюджет “Європи Плюс”
Вчора я писала про голого стриптизера, який, навіщось вискочив в робочому костюмі, таксказать, потрясая бубєнчіками перед порождєнієм чергової Фабрики Звьозд. Корочє, в цей четвер опять грядьот. Буде вечірка нашої радіостанції “Місс Європа Плюс”. Раньше теж по четвергах проходило подобне і з нашим же радейком, це називалося “Міс Сорі, Бабушка”, но потом ми пораскинули мозгами і рішили, що така креативна назва одпугує потенційних учасниць майже як пресловута назва конкурсу города Владімір “Міс Владімір”. Поетому “Міс Європа Плюс”. Суть проста: фотограф Ктиторчук вибіра з присуцтвующіх саму кльову тьолочку і їй дають якіто подарочки. Через кілька четвергів, під якийто празнік, відбувається фінал, співають попсовіки і кілька красівих четвергових дівчаток стоять на сцені, мєрцають гранями а потом одній з них нахлобучують корону і відправляють в теплі краї .
Так дєочки якшо ви стісняєтесь участвовать в таких конкурсах бо абсолютно якоби поза форматом – щас я покажу вам одну фотокарточку однієї з четвергових міс.
Продовжуємо дивитися на модних людей. Сьогодні протягом дня спробую максимально викласти усі відкладені мною фото, так що тримайтеся.
Санатан схоже скоро затьмарить Катю Осадчу своєю новою пристрастю до Капелюшків.
Тиждень моди – одна з небагатьох можливостей для пересічних модників потрапити до світських хронік, а через те, що вони усвідомлюють, наскільки важко їм буде конкурувати з зірками, на виході ми маємо неймовірну красу. Прошу ознайомитися.
Більше моди від простих смертних
Щотижня я веду вечірки імені “Європи Плюс” у київському клубі “Сорі, Бабушка”, і це неабияк збагачує мій споживацький кошик знавця жизні. Я спробую робити регулярні огляди всього прекрасного і незбагненного, що настігає мене під покровом ночі в стінах цього расчудєсного закладу.
Скажіть мені, чому вона героїчно продовжує носити цю сукню? Тут не те щоб комфорт під питанням, тут і з естетикою швах!
фото © e-motion