Правила рагу.лів

Давно вже хотіла запровадити таку рубрику за аналогією до есквайрівських “Правил життя”, бо наші звйозди іноді як ляпнуть, що це треба записувати золотими церковно-слов’янськими літерами, що майбутнє покоління мало шанс зачерпнути мудрості. Так що маю надію, що рубрика піде, от тільки треба розібратися з дизайном. Може щось порадите? Буду дуже вдячна!

Презентувати “Правила рагу.лів” я довірила дуже достойному персонажу.

Не думайте, що я вигадала цитату, він насправді таке сказав.

 

Бурштиновий наш президент

Давно щось я не писала про чиновницькі кабінети, а в них же можна відшукати таку красу! Ось яку!

От що б робили виробники цих потворних портретів президента з бурштину якби не наші чиновники? Все-таки добре, що є службові кабінети, яким просто бракує таких вишуканих витворів мистецтва як цей.

Більше кабінету

“Восполняемый ресурс”

Ну що, почали ранок з поезії, продовжимо прозою, та ще й з якою! Як то кажуть, проза про Гаранта поганою не буває. Насолоджуйтесь!

«Десятиклассница Наташа Асмолкова опустила в лунку саженец, держала за ствол, пока глава государства, умело орудуя лопатой, засыпал землей и подтрамбовывал.

– Поливать не будем, как ты считаешь? – советовался со школьницей.

– Ну, зачем же? – улыбнулась в ответ Наталья. – Только что дождь прошел.

Присяжнюк садил дерево рядом. Наблюдая за Януковичем, подумал о том, что у Виктора Федоровича было такое же трудное детство, и желания, наверное, похожие.

– Чего бы хотела в жизни? – спросил Президент у девочки.

– Я много бы чего хотела, – отвечая на вопрос Президента, говорила десятиклассница. – Хотела бы, чтобы мама была жива. И отец… А еще в Греции побывать, на острове Крит. Говорят, – улыбнулась Асмолкова, – что в Греции – все есть!

Янукович обернулся с улыбкой к Присяжнюку.

– Вы, Анатолий Иосифович, слышали?.. О Крите.

– Если Наталья так же хорошо учиться, как с посадкой деревьев сейчас управляется – организуем, Виктор Федорович, ей поездку…

– Покажешь мне позже свой дневник, – сказал десятикласснице губерантор. – Договорились?» (с. 13).

Якщо вас не злякала перша фраза про десятикласницю, яка “держала за ствол”, поки глава держави “умело орудовал”, то мушу вас привітати, ви ознайомилися з уривком книги Володимира Чередниченка присвяченої голові Київської обласної державної адміністрації Анатолію Присяжнюку. Обкладинка у книги за якістю нічим не віздрізняється від наповнення.

Більше прози

“Ну коли вже вам всім настане пиздець?”

Друзі, пропоную ранок почати з  освіжаючою поезії. Незважаючи ні на що, наш шоубіз ще спроможний надихати. От, що пише один з читачів нашого ресурсу.

Сучасний шоубізнес руйнує стереотипи здорового глузду і надихає на “попускаючі” тексти. Ось власне як і у цьому вірші.

Вас всіх нахер в Сибір по етапу,
Посадити усіх на електричний стілець!
Ви позорите маму і тата,
Ну коли вже вам всім настане пиздець!?

Доброго ранку!

Карнавалія – феєрія контрастів

Ось вам ще дві картинки, які я звела в одну, бо дуже вже вражають. Бідні кадети, їх звезли для масовки і поставилися справді по-елітному і по-панськи, тобто як до худоби. Ну а шо, вони ж не звьйозди! Печаль:(

фото © tyzhden.ua

Без хутра, вульгарності і зайвих кілограмів

Кожен вихід Ірени Кільчицької в люди – привід насолодитися неповторним смаком. Як відмічають на сайті bilshe.com, цього разу Ірена Реонольдівна була без “хутра, вульгарності і зайвих кілограмів”. Ну я не впевнена на рахунок вульгарності і зайвих кілограмів, але те, що без рук, це точно.

Руки де? Де руки??!

фото © paparazzi

Карнавалія 2013: гості

Якщо ви вже прочитали мій прямий репортаж з Карнавалії, то ви в курсі, що цього року подія теж була переповнена духом аристократизму, культури і елітарності з невеликою дрібочкою сузір’я Альфа Центавра. Щоб закріпити це враження, почну показувати вам гостей заходу (все одно за один раз не вийде).

Бал є бал