Раптом захотілося подякувати всім, хто мені пише. Читаю невчасно, відповідаю через раз, пишу не про все, але дуже ціную і хочу, щоб ви про це знали. Це перше.
Друге. Все насправді страшніше, ніж вам здається. В моє поле зору потряпляє лише якась частина нашого національного спадку, з цієї частини (хоч я і зберігаю запасливо всі фоточки) відсотків 80 так до вас і не доходить. От навела тільки що порядок у папках (видаливши назавжди деякі з пластів місцевої культури рагульства) і маю надію, що з цього до вас дійде хоча б відсотків 30.
Зате то будуть відбірні. Ті, що в саме серце.
Я майже не пишу тут про Росію, але у них там є ГЛАМУР. В смислі журнал “Гламур” і це його головний редактор (і ні, він не всередині цієї жінки, він – ця жінка).
Тепер маю на кого рівнятись.
Поки ви спите, вирішила написати про одну подію, бо може ви проспите і цього не побачите. Ну а кому не пощастило, тому не пощастило.
У Львові пройшла вечірка однієї модельної агенції. Тематична. Запрошували лише Барбі і Кенів. Більш того, як писали організатори “ВХІД ЛИШЕ ПО СПИСКАМ”.
Ну і списки у них, скажу я вам.
Якщо це “барбі”, то можете кинути в мене Кеном.
Це якась екранізація нетлєнки Іванушек про “кукла Маша, кукла Даша, просто дети стали старше” з тією різницею, що старшими стали не діти.
Ви теж це бачите?
Цю волохату рожеву вагіну, яка затьмарює собою все на цьому знімку?
Тут у нас на небосхилі шоубізу засяяла нова *звізда*.
Ну не знаю, бажання послухати, як вона співає чомусь не виникає. Не підкажете чому?
Про М1 Music Awards я можу сказати, що дарма вони у своїй назві обмежилися словом music, тим більше, що частина з переможців до музики має дуже віддалений стосунок.
Це було M1 Абищо Awards.
Видовищно і нещадно, особливо в розрізі заєбошених луків.
Нарешті Вінярська доросла до того, щоб у якості аксесуарів використовуватися щось інакше за свої масивні груди.
Хоча, мушу визнати, їх важко чимось перекрити. Втім, образ бракованого аніме з цим справляється пречудово.
Той випадок, коли автозасмаги найбільше пішло на обличчя, вже менше на руки і зовсім не пішло на ноги.
Цікаво, як цей “пантон” виглядає у роздягненому вигляді.
Дізналася про українську попсу за останню годину більше ніж за рік, бо картинки з M1 Music Awards вражали і захотілося перевірити, чи насправді все було так видовищно.
Видовищно, нічого не скажеш, от тільки от від звуку довелося відмовлятися у багатьох випадках. Хоча от цей трек заслуговує на те, щоб його почути.
Я й не думала, що і про це теж можна співати. Хоча потім я почула речитатив “Нічьосє” і зрозуміла, шо співати зараз можна про все шо завгодно, особливо якщо у тебе продюсер Потап (“Нічьосє” вже гугліть самі).
Блядь!
Це, звичайно, вигук, а не характеристика.
Ну нічо такий прикид на вручення музичної премії. Той випадок, коли на музичну премію претендувати важко, тому хоча б вдягнуся так, щоб на рагу.лі потрапити.