У Криму обрали королеву краси. Обирали за рівнем прозорості сукні, я так бачу.
А сукню іншої з призерок взагалі років 5 тому носила міс Україна Всесвіт, причому чомусь видаючи її за український національний костюм. Бачите на фото наш національний костюм? А у цьому пості він є – http://ragu.li/?p=14982
Бідна Катя, за розміром цицьок Булатов її перемагає навіть не докладаючи особливих зусиль, а просто вдягнувши футболку на кілька (десятків?) розмірів менше.
Тему цицьок розкрито, але краще б не розкривав.
“Люди могут простить тебе ум, даже талант, но красоту – никогда!”
Картинку з такою цитатою я знайшла на сторінці жінки, яка вчора вразила не лише мене, а й усіх вас. Так, це та сама дама, яка відкрила новий салон краси у Києві. Як видно, з цитати, яку вона вподобала, пояснювати бурхливу реакцію на себе вона звикла тим, що інші не можуть змиритися з її красою. Ще б пак!
Я не знаю як можна змиритися з тим, що хтось вміє так виглядати, а ти ходиш унилим гівном, у якого брови на тому місці, де вони і мали б бути (це ж так нецікаво), а губи не створюють імітацію виразу обличчя “мені воняє”.
Знаєте, у мене погано з логікою і тому я не розумію, чому російська баба, найбільшим здобутком якої (судячи з гугла) є те, що вона була першою дружиною чувака, який зіграв чоловічу роль в фільмі “Вам и не снилось”, записує якісь там відео, де розповідає, що собою являє частина України.
Але це, власне, і пояснює суть Новоросії краще за будь-які відео.
В Києві відкрили новий салон краси.
Це власниця.
На сьогодні це все про цей салон. Дайте час повернутися до тями.
фото © http://glamurchik.tochka.net
Пам’ятаєте я колись виклалала відео, де Неля Штепа в пориві відвертості говорить “та я така ж як ви! я – колгоспниця!” (ось цей пост – http://ragu.li/?p=14898)
Мушу визнати, смужечка колгоспниці дуже до лиця, а стиль, очевидно, невмирущий.
фото © kp.ua
Приготуйте попкорн. До найчесніших російських змі доєднується таке ж кришталево прозоре “ісхуйство”. Вони вже встигли відзняти фільм з гучною назвою “Правда”. І це логічно, бо якшо в новинах треба дотримуватися бодай якихось стандартів, в кіно можна пхати все що завгодно, тому що режисер “так бачить”.
З опису в принципі все одразу зрозуміло:
Кровопролитные бои на востоке Украины длятся уже который месяц. Славянск, Краматорск, Донецк, Луганск… Непрекращающиеся обстрелы населенных пунктов, разрушенная инфраструктура, многие тысячи беженцев, гибель мирного населения и остальные кошмары военных действий… Все это мы можем наблюдать в ежедневных фото- и видеорепортажах военных спецкоров, которые, рискуя своими жизнями, стремятся донести до нас правдивые новости с передовой.
фото © blacktroll