Я рідко цікавлюся тим, що відбувається в культурному просторі ДНР (ну хіба коли там якогось Моторолу в Оперному ховають), але те, що я цим не цікавлюся, зовсім не означає, що там не відбувається!
Наприклад, там відбувається мода з прогресуючим фімозом головного мозку у розрізі дисфункції кокошників.
Насправді ні, я перебільшую, просто мені надіслали лінк на статтю “Донецкий модельер представила коллекцию одежды для ценителей живописи” і таким було моє перше враження. Друге — в коментарях безпосередньо до фоточок.
Все проходило у художньому музеї Донецька і його було обрано “потому что это – особое место, храм искусства”.
Це був перший показ дизайнерки і вона одразу встигла осквернити храм! Зрозуміло одне, там де Бог відняв фантазію та талант, він додав амбіції та самооцінку.
Хоча, скажу чесно, нічого такого особливо страшного в колекції не було. Ну такий типовий асортимент ятки на базарі у райцентрі — щоб побільше золоте і не дай Боже нічого зайвого не прикрити, бо як же люди здогадаються, що воно там є.
Тема Насірова і Солом’янського суду настільки актуальна, що навіть підпадає під формат рагулів. Втім, я не буду викладати колекцію ковдр від головного уявного хворого країни, а краще покажу фоточку прес-секретаря Солом’янського суду (жінку, будь-які заяви якої затьмарюють наклеєні вії Вія).
Як називається цей психічний розлад, коли виникає потреба закарбувати свій образ у вічності у стилі раннього Пшонки, пізнього бикоко і шаленої імператриці одночасно?
Мені здається, що поки таких “креативщіків” не почнуть публічно їбати кайлом в дупу (вони ж дозволяють собі це робити з фасадами міста), вони нічого не зрозуміють.
Ми не можемо поки ще зробити прямо, але можемо це зробити лінгвістично.
UPD. Уже обіцяють зняти. “Ми трошки згвалтували Київ, але достатньо швидко перервали процес”.
Минулий тиждень не міг пройти вдало, бо тільки-но він розпочався, як в перший же день від нього втомився шляхопровід на Шулявці і через це трохи впав. Разом зі шляхопроводом трохи впав і рейтинг Віталія Кличка як у мера, але дещо піднявся як у гумориста.
Така несподіванка, така несподіванка, що споруда, яка вже років 5 в аварійному стані, взяла і почала розвалюватися. Втім, в аварійному стані ця споруда була у якійсь паралельній реальності, що не перетинається з реальністю мера Віталія Кличка — останній сказав, що ніякого аварійного стану немає, а є “втома від часу”.
Сказав він це біля шляхопроводу, і шляхопровід, який не витримав випробування часом, мужньо вистояв під слова мера, хоча від них корозія (металів і мозку) наступає набагато швидше.
Якщо хочете побути трохи на місці Шулявського шляхопроводу, зацініть, наприклад, це відео:
Насправді, відкриємо вам таємницю, шляхопровід просто підтримав флешмоб київських доріг, відсоток ям на яких уже починає домінувати над відсотком власне самих доріг. Вони теж неабияк втомилися.
Друзі, раз на тиждень я пишу про зради блогосфери, продовження можна почитати тут – Чому в Україні крім гривні падають мости, насірови та ахметови
Зараз проведу для вас короткий екскурс в світ аристократів.
Мені просто надіслали лінк про фейсбук профайл “Міжнаціонального Союзу Аристократів” і я звичайно ж зацікавилася цією організацією.
Це, якщо ви зразу незрозуміли ”общественное движение современных Аристократов”, якщо має на меті (тільки не ржіть) “стремление создать Гражданское общество землян”. Отак-от, саме землян. Ну я подивилася на них (не лише в фб) і скажу, що це дійсно якась позаземна аристократія.
Не звертайте увагу на цю жінку, яка здається втекла з підтанцівки Шуфутинського, діамант аристократії не вона, а його Світлість Князь Цицак власною персоною.
Мені здається він це все заварив і зібрав навколо себе відбірний колгосп.
Мені здається, що їм просто неправильно пояснили, що таке аристократія, тому вони демонструють щось зовсім інше.
“Аристократія є? А єслі найду?!”
Коли від аристократизму просто розпирає.
За що я вас люблю, так це за те, що ви не лише смішно коментуєте мої пости, але й надсилаєте мені посилання на якусь надзвичайну хуйню, про існування якої я б без вас і не здогадувалася.
От, наприклад, у Дніпрі вручили премію Артіс і судячи з того, що я побачила на сайті премії і на сцені, в країні ще дуже багато людей, які застрягли в естетиці виступів Ірини Алегрової початку 90-их.
Ні, вони не хворі, вони танцюють.
Хочеться уточнити, що Артіс – це премія за досягнення у сфері мистецтва.
Так, мистецтво буває різним, наприклад мистецтво вводити в естетичну кому це теж нічого собі такий навик.
Завдяки Артісу я дізналася, що в Дніпрі теж є прихильники візуального шлаку типу Сергія Пастуха. Це один з номінантів на премію, який її не здобув. У категорії “найкращий відеокліп”.
Ви хочете побачити цей відеокліп?
Дізнатися більше про мистецтво Дніпра
Я сьогодні проспала все на світі, але зараз вже пишу-пишу пост на рагулі про надзвичайно насичене і багатообіцяюче мистецьке життя Дніпра.
А поки що ось вам відео про те, що так, я — “санітар лісу”.