АМБ: Трагедія, хайп та видовища, “какая разница”, закриття UATV

Фільм Олексія Залевського

Їбала жаба гадюку.

Це композиція з нового фільму Олексія Залевського. Я про нього і не писала б, бо все в стилі дизайнера Олексія, очі витікають на стіл від одного лише перегляду трейлера…

…але як же мене вхарило розмноження в геометричній прогресії інформації про “номинации на пять наград Лондонского международного фестиваля кинопроизводителей мирового кино и две награды – за лучшую режиссуру и лучшую музыку к фильму”.

Одним словом, я пішла почитати, що ж це за “International Filmmaker Festival of World Cinema”, бо я не люблю коли інформацію про наші міжнародні перемоги можна знайти виключно в українськомовних джерелах (а це дуже легко перевіряється). Причому ну ок, про Залевського іноземні джерела могли б і не писати, але про таку визначну подію як “Festival of World Cinema” мали б.

Що вам сказати, масштабність події на рівні “Хацапетівський конкурс талантів”. Якщо вже дізнаєшся про існування цього кінофесту, то не отримати там нагороду дуже важко – її можна давати вже за те, що ти в курсі, що є така подія.

Сайт кінофестивалю дуже промовистий, неможливо навіть подивитися історію попередніх років, а гугл при пошуку видає, наприклад, такі результати як “Svt And Azithromycin. Order one pill of antibotics of azithromycin“, що теж промовисто.

Але слава про міжнародну перемогу шириться українськомовними ресурсами. Так ніби від цього цей “фільм” стане кращим.

Ви можете звинуватити мене в тому, що я бачила лише трейлер. Я посперечаюся: тухле яйце можна і по запаху розпізнати. Втім, для очистки совісті я попросила поділитися враженнями від шедевру свого друга, якому не пощастило бачити його повністю. Далі просто цитую: “Шашлик із шаблонів у найгіршому їх виконанні. По суті, це міг бути просто хуйовий відеокліп, але чомусь його розтягнули на години. Інквізиція могла б катувати людей, змушуючи їх переглядати це кіно знову і знову. Я б здався після першого перегляду”.

Владєліца бутіка

Той момент коли мені одночасно хочеться подивитися фотозвіти з фешн-віка і не хочеться взагалі.

А поки я вагаюся, пірнати чи ще трошки почекати, ось вам просто “владєліца бутіка Luxurysecondlife”.

Не знаю, якщо вигляд власника бутіка автоматично сприймається як його реклама, то може краще не виходити в люди з такою рекламою?

Бурлєніє говн

Студія Артемія Лебедєва розробила серію логотипів Криму і ось один з них. Це не жарт. Як в тому анекдоті – “Я уже приготовил коричневый костюм и испорчу всем праздник!”

Я насправді вперше бачу вираз “бурлєніє говн” втілений в логотипі…

Свято наближається!

Ну нарешті! Сьогодні стартує Фешн Вік.

Фото не звідки, а з відкриття модного бутіка, але я вірю, що бомонд не підведе.

Бахрома! Більше бахроми! Ніхто не має здогадатися, що там під сукнею жіноче тіло хай навіть і недосконале.

фото © bestin

Бурхливі святкування приєднання до Криму

Десятки тисяч севастопольців, незважаючи на жахливу тисняву, святкують приєднання Криму до РФ.

Відеопруф.

Ой ні, це їм два роки тому просто безкоштовно роздавали олів’є, а зараз так. бо навіть олів’є у них там вже делікатес.

Повна дупа

Справжні рагулі вміють перетворити на жлобство все і навіть таке позитивне явище як спортивний стиль життя у них виходить через дупу. Причому дупа стає головним елементом і навіть символом.

Так дівчата з Diva Dance Family (я б назвала Dupa Dance Family) станцювали у синьо-жовтих трусах біля В’їзної вежі Луцького замку.

Так, ніби нам і без їхнього целюліту живеться недостатньо погано. Их.

Бал є бал

“В дни войн и революций человечество находило время для балов“.

Це слова жіночки з фото, вчора вона організувала бал в Одесі. Жаль немає іншого ракурсу, але очевидно, що стриманість не її чеснота.