Кілька стильних порад від вітчизняних трендесеттерів з Trendsetter Party.
Засмаги ніколи не буває забагато і навіть якщо вам кажуть, що ви виглядаєте як пацієнт опікового центру, не вірте, вам просто заздрять.
У цієї стильної поради є ще один плюс. Навіть якщо у ваших супутників абсолютно нормальний колір шкіри, поруч з вами вони будуть виглядати як стильні і загадкові персонажі кіносаги “Сутінки”. Profit!
Сьогодні завдяки видавництву “БАО” дізналася, що таке справжній внесок у підтримку та розвиток української мови. Це коли книжки загортають у “благородну” шкіру і золото у прямому сенсі цього слова. Пропоную ознайомитися з уривком прес-релізу: “Сегодня, как никогда ранее, стоит обратиться к истокам украинской литературы. Поэтому издание «Кобзаря», облаченного реставрационно-переплетной мастерской «ИВЛ» в благородную кожу и настоящее золото, символизирует вклад в поддержку и развитие украинского языка. Изданием книги занимался издательский дом «БАО», который находится в восточной Украине, а именно в Донецке. Это яркий пример того, когда представителей восточной и западной части Украины связывает любовь к слову народа, слову, принадлежащему великому поэту Тарасу Шевченко“.
Не знаю, як той факт, що “Кобзар” видадуть обмеженим і дуже дорогим накладом (ну не вірю, що таке коштовне видання будуть штампувати тисячами) сприятиме розвитку української мови. Ну хіба що “благородна шкіра” буде з тих “законотворців”, які останнім часом стали настільки обговорюваними завдяки “геніальній ініціативі“.
А так книгу просто розкуплять у якості сувеніра, щоб вдало доповнити настільки популярні серед українських тубільців мумба-юмба золоті інтер’єри. А у разі чого її можна буде переплавити на унітази, наприклад.
Одним словом, ініціатива надзвичайно корисна для підтримки і розвитку мови.
Картинка просто для ілюстрації, з виданням не має нічого спільного.
У музейній сфері намічається новий тренд – нашестя гламурних тьолочок. Правда мене дивує, що у нас ще існують музеї присвячені комсомольця-героям, але зрештою, комусь це, мабуть, треба. Тепер справами “Молодої Гвардії” в Краснодоні переймається гламурна “молода гвардія” в особі Олени Чорної, яка продовжить традицію “патріотичного виховання” молоді (оно молодь вже тягне руки до виховання).
Щоразу коли комусь з нашого “бомонду” спадає на думку провести якусь тематичну вечірку з конкурсом краси, наприклад, у прес-релізах про це пишуть з урочистістю і пафосом. Десь так – ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ і далі блаблабла. Так, ніби це шось уже популярне деінде і ось тепер ще й в Україні буде. З конкурсом краси Міс Кератин сталося те ж саме. І не важливо, що учасниць конкурсу назбирали лише п’ять. Зате ВПЕРШЕ! Возрадуємося!
Депутати Партії регіонів розперезалися і рекомендують тим, хто пише про ПР недобре, починати працювати у жанрі порно. Так і кажуть “Вам нужно работать в жанре порно, а не про Партию Регионов писать“. Це я процитувала депутатку Світлану Єпіфанцеву, яка у відповідь на перепост своєї досить відвертої фотографії в одному блогу, почала вимагати у авторки перепосту 1100 доларів. Як компенсацію, бо їй таку умову поставили “учредители гугла”.
Ви скажете, що за маячня? Я й сама не до кінця розібралася, до чого тут гугл, тому пропоную вам переглянути відео. Все-таки депутатам слід вміти висловлювати свої думки більш чітко. Чи ні?
Більше деталей тут.
Все-таки потяг світських левиць до прекрасного настільки сильний, що навіть не дратує, а заворожує. Дами показово зміщують свої пріоритети з бутіків і салонів, якими раніше було дуже модно займатися, на мистецтво. І якщо раніше визначати свою підвішеність у цьому житті поняттями “власниця бутіка” було просто зручно і легко, то тепер записування себе до лав “художниць” ще й престижу додає.
Тетяна Рамус он подалася у художниці. Причому з усіх її “картин” дуже виділяється ця робота (я навіть читала на деяких сайтах коменти про те, як люди захоплюються Таніною тонкою задумкою і втіленням в життя).
І тут. Зненацька! Володимир Куш!
Ну дуже зрозуміло, навіщо погано малювати чужі твори, втім, мабуть, дійсно ключ до просвітлення у кожного свій.
Все-таки яка у нас хороша влада! Настільки хороша, що про неї складають пісні такого рівня, що жодній іншій країні і не снилося. Самі лиш рими чого вартують! Особливо в парі “провокації / нас”. Нове слово у римуванні!
Многих в Президенты выбирали,
Но они что, где, когда не знали,
И лишь Янукович умело,
Правильно взялся за дело.
Припев:
В Донецке, в Киеве, во Львове, в поселках всех районов
Мы доверяем только ей – Партии регионов.
Кто на порядок наступает, кто строит провокации –
Они и в этот раз не остановят нас!