Жанна Усенко-Чорна – жінка, чиї брови не дадуть вам спати.
Зайшла почитати повідомлення від вас, а там від кількох з вас посилання статтю про неї (як заступника голови ЦВК). Причому головна краса у цьому випадку, звичайно, не у бровах, а у вмінні отримувати з нічого півмільйона гривень, які Усенко-Чорна задекларувала як подарунок від екс-регіонала Сергія Малікова (ви розумієте, що регіонали “екс” не бувають). Він, здається, її громадянський чоловік і це прекрасно, коли люди одне одного так люблять, що отак от назекаламутнено дарують одне одному дохуя.
І от ви мені це все прислали і попросили написати. А я не знаю, що ще я можу написати, крім звернення до оточення Жанни, щоб забрали у неї нарешті фломастери, якими вона малює брови і посилання на свій старий текст про жінок держапарату, бо моя думка мало змінилася за ці роки – Державна жінка: начос, гіпюр, жабо і ніякої приязності
Все почалося з Фаулза. У середині 50-их минулого століття він мав необережність сісти за написання книги “Маг” і з десяток років по тому таки її дописав, навіть не здогадуючись, що у 2017 році передова українська навколокультурна тусівка кілька днів не матиме теми важливішої за його твір.
Втім, будемо чесні, зоряного часу для Фаулза могло так і не статися, якби не видавництво КСД. Саме вони видали переклад цієї книги українською мовою.
Точніше навіть не так — не просто українською, а дуже специфічною авторською українською мовою, не схожою за стилістикою ані на текст самого Фаулза (написаний просто, як статті simple English у вікіпедії), ані на ту усереднену стандартизовану українську, до якої ми звикли (і тому слово “дрочитися” у багатьох викликає реакцію як у третьокласників).
Скажемо так, фраза ”ми бокували від чіткої межі, за якою починалося наше конкретне майбутнє” дійсно вражає і приголомшує, але для українського Фейсбука вона стала пророчою — “почалося наше конкретне майбутнє”, в якому ми заговорили про літературу активніше, ніж про політику. Нарешті! Нарешті ми стали експертами не з націоналізації Привату чи е-декларування, а з мовних зворотів, перекладацького мистецтва та видавничого бізнесу.
Можливо, “непозбувна бентега” не найточніший варіант перекладу, але з якою достеменністю цей зворот відображає нашу викривлену реальність! Та він просто відкрив портал у світ мемопродукування і колективного креативу, у непозбувної безнеги з’явилася власна фб-сторінка, а саме видавництво всю цю хвилю навіть підтримало.
Одним словом стало цікаво, у світі популяризації книжок і читання засяяли нові горизонти, а ми хоча і недовго, але позмагалися у дотепності з приводу літератури та дослідження мови, а не з приводу Парасюка чи Ляшка. Так що це зовсім не зрада, а перемога, хоч і з присмаком непозбувної бентеги:)
Друзі, раз на тиждень я пишу про зради блогосфери, продовження можна почитати тут – Чому українців потрібно захищати від інформаційного порно.
Обоже, вони знову хочуть відродити комісію з питань моралі (щоб, зокрема, вона дала визначення порнографії, що саме по собі порнографія).
У нас уже була якщо що і її головним досягненням було продукування мемів та жартів про них в інтернеті. А ще та комісія, забороняла Сімпсонів і Губку Боба за те, що вони “на рівні підсвідомості запроваджують гомосексуальні мотиви“, а “Сауспарк” – “знущання на християнськими цінностями“ (це справжні цитати). Це ті, хто колись проводив “аналіз ресурсу youtube у період з 11 по 15 березня 2013”, виявив там “порушення норм суспільної моралі” і написав кудись листа (не на youtube, щоб зайнялися цим питанням). Це ті, хто затверджував Сертифікат подружжю на “щасливу сім’ю” (не питайте).
Одним словом, це ідеальне місце для людей настільки активних, наскільки неадекватних. Давайте не будемо, бо у нас уже стільки нездорових державних структур назбиралося, одне лиш міністерство інформації чого вартує.
Не плодіться і не множтесь, пожирайте самі себе.
Оххохххооо!
Премія “VIVA Найкрасивіші” повертається! Це така премія, у відбір якої запрошують усіх підряд, щоб було достатньо і складался ілюзія вибору, а потім публіці треба вибирати. Публіка вибирає, причому від такого широкого діапазону публіка буває трохи не в собі, тож найкрасивішим може стати хто завгодно. Одного року найкрасивішим навіть став Володимир Зеленський.
Так що з досвіду скажу, що я не дуже вірю в те, що “оні создают красоту жизні”, але все одно конкурс цей дуже люблю. Саме тому я полізла з старі фоточки, накопичені рагу.лями за той період коли конкурс ще існував (а припинили його проводити після еволюційних подій) і вирішила освіжити і свою, і вашу пам’ять про красу яку несе “VIVA Найкрасивіші”. Краси немало.
По-перше, я люблю цей захід за блиск і розкіш.
Руки здогадайтесь чиї. На К починається і чи треба казати, що на Я закінчується.
Важко повірити, але цими ж руками звізда користається відриваючи туалетний папір, наприклад. Ну це я так, для контрасту.
Статуя “Свободи від почуття міри”.
Навіть якщо ви не надто красиві, у вас завжди є шанси виділилися на червоній доріжці, щоб повстати в образі втікачів з курятнику і борделю водночас.
Днями вітали 100-мільйонного пасажира аеропорту Бориспіль і Асія Ахат (якою вітали в тому числі) підтвердила своє горде звання жінки з найнайнаднадзвичайнішишишим смаком року.
Які тільки бали не виригує з себе Україна!
Астанавітєєєєсь!
У Дніпрі он пройшов Перший ріелторський бал. Фоточку бачила поки що тільки одну, але вона ідеальна для ілюстрації вічного протистояння очікування і реальності.
Ви мені скидаєте і скидаєте лінк на цей пост, а уже всі все сказали, не маю навіть, що додати.
Ну хіба що те, що в сауні ще можна Хрещення провести. З блекджеком і хвойдами. Якщо правильно підійти до справи, то і це можна теж освятити, бо у празднованія є “партнери”, так що неможливого мало.