Коли аристократизм зашкалює
Підіймаю повіки, бо бомонд щось надто розслабився.
Для ефектності почну з балу. Так, бали у нашій країні не припиняються, бо це найпростіший спосіб торкнутися до прекрасного світу еліти.
Ну з характеристикою “прекрасний” я, звичайно, загнула. Який вже є. Як, в принципі, і еліта.
Найбільше балів за останні роки пройшло в Одесі і цей теж не виключення. Там же тепло, можливо організаторам просто напекло в голову.
Гнітюча краса бомонду на Одеському кінофестивалі
Так друзі, я вам принесла кілька кілограмів фоточок навколоодеського бомонду.
Традиційно нагадую, я тут пишу не про кінофестиваль, а про людей, які принесли на нього додаткову красу. Причому, на якомусь етапі розглядання фотозвітів я подумала, що може варто в Україні запровадити податок на додану красу? Так буде хоча б якась користь від тих естетичних травм, які несуть собою деякі дами.
Я одразу скажу, що частину красунь з цього фотозвіту у місто завезли з нагоди кінофестивалю, тобто в Одесі ще не все втрачено.
Але була і інша частина, яка несамовито нагадувала, що Одеса – портове місто, мужики часом заїжджали дуже ненадовго, то приваблювати їх треба було блискавично. А що може привабити блискавичніше за…
Гламур збивав з ніг.
Бал є бал
Я вже давно чекаю на черговий Одеський бал (запланований на початок липня) і от сьогодні почала чекати ще дужче. Організатори виклали правила етикету і читаючи їх розумієш, яких макак чекають самі організатори, якщо прописують для них правила типу “знімайте навушники” і “виймайте руки з кишень”. Феєричний має бути бал.
Нова колекція Гуччі
Схоже, стилісти Гуччі пограбували студію Мосфільм. Точніше той її департамент, що спеціалізується на фільмах про алкоголиків.
Такий одяг може бути виправданий тільки у випадку, якщо це вирізка з журналу “Крестьянка” з порадою як зв’язати костюм своїх 5тирічній дитині. Причому зразка 70-го року.
Віники, віники
Організатори конкурсу “Міс Львів” хотіли, щоб дівчата були в вінках з колосків, але вийшло як завжди.
Паразити свідомості
Тут нещодавно відбулося відкриття виставки “Паразити свідомості” і гостей однозначно запрошували відповідно до назви – назбирали всю вошву, яка тільки готова прийти і принести свою мозкову гусінь, щоб разом з нею посвітити їблами на світському заході.
Деякі з гостей вдягали своїх паразитів свідомості у якості аксесуарів.
Fashion people 2015
Тут в Москві пройшло вручення премії Fashion people 2015 і парадокс в тому, що нагороду за модність вручали не те що не модним, а я не впевнена місцями, що людям. Принаймні не “людям розумним” точно, бо розумні таке б на себе не вдягнули.
Отже, гопники з Брощаги можуть видихати, вони тепер на вістрі моди.
Для того, що ви одразу втратили ілюзіїі стосовно того, що можете побачити тут дійсно когось модного, ось вам призерка титулу “Ікона стилю”. Сюди дуже вписується легендарна фраза про “Нє вінаватая я”. Дійсно, хіба зі старечим маразмом посперечаєшся?
Почесні гості гарні як картини. Картини бездарних абстракціоністів.
МУЗ-ТВ 2015
Звичайно що я не можу не написати про фрік-шоу, яке просто-таки виблювало з себе МУЗ-ТВ кілька днів тому у Казахстані.
Виблювало в прямому сенсі цього слова, тому що мені здається, що ці персонажі виглядають так, ніби їх вже хтось пожував, з’їв, переварив, а потім… ну ви розумієте.
“Апокаліпсис наближується”, ніби проговорює нам Кіркоров, який навіть антену собі на голову вдягнув, щоб легше відслідковувати хвилі.
“Валгалла! Узріть мене!” – кричав він публіці, публіца узрівала і усрівала. Я там не була, але теж усрівала від того шапіто, яке відбувалося.
Ані Лорак, здається, на фоні політичних кофліктів остаточно втратила глузд. Блін, я навіть не можу підібрати слів, якими можна описати це шоу аскарид.
Донецкая красавица 2015
Так. Не знаю, з чого почати.
Ну взагалі коли бачиш як проходить конкурс “Донецкая красавица 2015”, то говорити стає важко, з рота виходять тільки звуки “иии”, “еее”, “ммм”. Потім наближаєшся до стадії “всі ми іноді Царьови” і народжуєш ціле “шта?” З оцим “шта” я і просиділа гортаючи кілька альбомів з цього прекрасного заходу у вконтактику (один з них на 437 фото).
Так, я мазохіст, але хотілося показати вам найкраще. Ось.
Одразу попереджаю, не намагайтеся вичленувати тут переможницю, бо її поки що не обрали. Конкурс триває і результати стануть відомими протягом місяця.
І я їх розумію – з цих конкурсанток неможливо вибрати. Я, наприклад, не можу. Тому що, зокрема, “Все участницы были индивидуальны и с удовольствием демонстрировали сильные стороны своей личности. Конкурсантки радовали жюри не только своей красотой, но и разнообразными талантами“. Це так написано у прес-релізі. Давайте ж подивимося.
Про “красоту”, і це очевидно, одразу збрехали.
З талантами дещо краще, ну якщо тільки не зважати на те, що у більшості або яскравовиражений радикуліт…
РУТВ: нагорода РУ, а клоуни переважно українські
Вручення премій РУТВ настільки сильно пістрявіло фейсами українського походження, що навіть стало їх трохи жаль. З усього потоку бурятів, чеченців, якутів, осетинців, мордовців і так далі вони не змогли виловити потрібну кількість персонажів для бодай створення ілюзії того, що Росія-вєлікая-дєржава і всьо сама. На жаль ні, навіть для такого примітивного заняття, як паралітичне дригання на сцені під невигадливий музичний супровід (музикою це не назвеш) вони не змогли обійтися власним ресурсом і тому звернулися до низин українського шоубізу. Вершинами ні Лорак, ні Лободу, ні ВіаГру, ні Брєжнєву, ні багато ще кого точно не назвеш, бо популярність серед водіїв міжміських маршруток та затребуваність у віддалених периферійних клубах – це надзвичайно відносно цінна штука.
Втім, наші звіздулі прийняли і радісно позують з самоварами ніби тубілці з подарованим намистом. До того ж самовар набагато краще блищить. А ще він важливіший за повагу до себе і почуття відповідальності перед своєю країною.
До того ж, як прекрасно попозувати на червоній доріжці серед натовпу безглуздо та нещадно вдягнутих клоунів. Вершина, так.
Тепер детальніше про клоунів.
