Зірка нашого сайту, Санатан всіх часів і народів, пекельний дизайнер і просто сотона відсвяткував свій день народження, а отже нам є на що подивитися.
Wedding. Fashion. Week. “Место, где мечта обретает форму”.
Ну що вам сказати. Це не лише місце, де мрія набуває форму, але й місце, де можна побачити, які у декого потворні мрії.
З огляду на те, як у нашій країні все і без того хуйово, мені зовсім не хочеться знати, як наші депутаті проводять вільний час у депутатському клубі “Парламент”. Втім нашій депутні уже недостатньо блискотіти один перед одним, тож вони починають лізти зі своїм “Парламентом” у різні світські хроніки, бо чому б не поторгувати рилами і не зробити їх більш впізнаваними.
Тільки за рахунок чого вони це роблять? За рахунок тусні з ласими до бабла тьолочками і іншою нечистю, яка капіталізує своє вміння пролізти без мила на будь-яку тусівку, бо інакше заробляти гроші на вміє. А де якісь реальні здобутки завдяки, яким їх би нарешті запам’ятали? І чи будуть вони колись?
І ще. На місті депутні я б не спішила лізти на шпальти світської хроніки, тому що якщо наступного разу хтось почне штурмувати Раду (афганці чи може ще хто), то зривання депутатських значків не допоможе. Сама прийду під Раду і буду роздавати фоточки наших депутатів ласих до піару.
А тепер трошки фото. Давно не виринала на горизонті “надія української чесної жунралістики” Альона Березовська. Зібрання клубу “Парламент” дало дівчині достойний привід вийти в люди в білій фіранці, з хрестиком, так щоб всі побачили, і неймовірною високодуховністю на обличчі вона…
“Світське життя” провело карнавал чи маскарад, але писати про нього я не буду, тому що все одно там всі були в костюмах. Відмічу лише дві фото. Перша з моїм улюбленим “принцем”, нарешті він підібрав собі щось, що дійсно органічно на ньому виглядає.
А друга з доволі страхітливим тандемом. І настрахітливіше те, що вони якраз не в костюмах.
ось таваріщ гріша чапкіс
в нього фрак і біла шляпка
єсть мєдалі і жилєт
і в мазгах кардєбалєт
вірш © diversey_ua
Оксана Байрак прийшла на благодійну акцію для дітей. Анекдот. От я особисто плакала в дитинстві коли бачила Бабу-Ягу, а сучасні діти більш загартовані.
Але Оксана Байрак не просто прийшла, вона ще й зазіхала на чужі смоктульки. Жахливе видовище. Несамовито страшне видовище.
Цього милого песика його власниця взяла на вечірку для тих, хто носить окуляри. Песик не витримав засилля гламуру навколо і наклюкався, скориставшись першим-ліпшим фужером. У вас, мої любі, нерви міцніші, тож запрошую під кат.
Знаєте, коли я читаю фразу “наконец все желающие смогли выгулять свои бриллиантовые колье” на початку статті, а далі про “ослепительную пати”, то я очікую трошки більше, ніж те, що ви побачите нижче. Не знаю, як на мене формат Diamond Party був не у тому, що похизуватися діамантами, а навпаки показати потенціал стосовно вміння ці діаманти заслужити. Тож краще вечірку було-б назвати “I-want-diamonds party”.
Бачите як дамочки стараються, вигинаючись так, що це нагадує скульптуру про синів Лаокоона.
Виявилося, що оце відкриття було пробним, і Le Club закатав ще одну вечірку на честь свого відкриття. Скажу так, друга спроба відкриття клубу стала ще унилішою за першу – ні тобі якихось там зірок, ні Волочкової, і навіть феєрверк був не зі сраки, як раніше у Патіпа.
Стало:
Арт-проект “Зірка в маслі” мене радує лише одним – можливо скоро з’являться інші проекті, де зірка буде вже в якійсь іншій субстанції:) Що цікаво, так багато де написали про “благодійність” проекту, але якось не роз’яснили, в чому вона буде полягати. “На розвиток молодих художників” – це що значить? Які художники будуть розвиватися? Оті, що намалювали це?
Ви мабуть пам’ятаєте цю цитату з “Кримінального чтива”, так от у Києві пішли далі за французів. Нічний клуб назвали не просто Club чи навіть Le Club, вони назвали його Museum Le Club. А відкрили його на місці нашого улюбленого Патіпа, тож я очікую від цього закладу більше, ніж вони показали під час відкриття.
Шоу-програма була не фонтан. Принаймні феєрверку зі срак не було, а це вже значить, що було дуже сумно. Ходили туди-сюди якісь фріки у псевдо-аристократисних образах і з Ктулху нашитими на гульфик.