Пісенний рак мозку “Мы волки и нас по сравнению с собаками мало”

Останніми днями весь український інтернет (хоча не тільки він) раптом перетворився на філіал блогу рагу.лі. А я в цей час безуспішно намагаюся почати писати про Межигір’я і не можу, тож поки не буду, бо я ніколи не вимучую тексти (нічого хорошого не виходить).

Щоб ви не дуже засмучувалися, музична пауза. Пісенний і відеошедевр створений на замовлення товариства мисливців та рибалок “Кедр”, а іншими словами друзями нашого Сонцеликого.

Відео починається зі слів “Господи помилуй” і ця фраза дійсно крутиться в голові всі подальші 5 хвилин.

Мы волки и нас по сравнению с собаками мало.
Под грохот двухстволки год от году нас убывало.
Мы как на расстреле ложились на встречу без стона,
Но мы уцелели, хотя и стоим вне закона

відео oleksandr.akymenko, yanukovychleaks.org

Палац Іванющенка

Бля, друзі, за що це нам?!

Палац Іванющенка. Фрагмент.

Таке враження, що інтер’єр дизайнерили, надихаючись фотографіями Кадишевої.

фото Gosha Tikhy

Тушоночниє нєвєсти

Опозиція намагалася заздалегідь знищити інтерес до своїх будинків.

Але ми ж не поведемося?

Психоделічне бикоко від Пшонки

Не буду приховувати, інтер’єр Пшонки завдав мені ніхуйову психологічну травму, причому настільки глибоку, що я боялася засинати в одній кімнаті з комп’ютером, у якому був відкритий фотозвіт з будинку екс-прокурора. Мені все здавалося, що як тільки відводиш очі від екрану елементи інтер’єру починають жити своїм життям.

Це психоделічне бикоко і є найкращим підтвердженням унікальності цього персонажа, бо він його породив, він у ньому жив і більш того, хотів продовжувати там жити. Не людина, а позаземна істота, я вважаю. І це в принципі підтверджує один з сувенірів, знайдених в його домі.

*саундтреком грає музика з “X-Files”*

Скажу одразу, уже на половині перегляду фото Євгена Чубука я відчувала надзвичайне захоплення Євгеном, бо навіть дивитися на вже готовий фотозвіт важко, не кажучи вже про те, щоб це все відзняти і викласти, а тим більше знаходитись у цій альтернативній реальності.

Ми, звичайно, ще не бачили усіх скарбів Януковича, але Пшонка його поклав на лопатки одним своїм недолугим будинком. Навіть не уявляю, що було в на величезній території Межигір’я, якби вона дісталася в руки цьому персонажу. Там і без того архітектурні рішення не викликають особливого захоплення, а все могло б бути і гірше. Наприклад, таунхаус з отаких будинків. Завмерла пісня цегли і потворних колон.

Більше психоделу

Аве! Шо вже там…

Друзі, я в жалобі.

Я 5 років пишу про рагу.лів. Перемиваю золото, збираю перли.

І тут з’являється Пшонка! І все.

За 5 років я з усіх рагулів разом взятих (включаючи Камалію) зібрала менше, ніж він один у своєму маєтку. Не та людина взялася робити рагу.лі. Був би Пшонка, рагу.лі б уже давно почали організовувати міжгалактичні конференціях.

Завтра (а по годиннику бачу, що вже сьогодні) буде і про нього і про Вікторфьодрча (хоча той уже виглядає як бліда міль на фоні “авецезаря”).

За фото низький уклін 4ubuk.blogspot.nl

Відібрало мову

Вибачте, нічого не писала про колекцію всього рагульського, що тільки можна було знайти і зібрати в одному місці. Ну просто відібрало мову.

Але обіцяю підберу для вас найкрасивіше і обов’язково напишу.

Хоча, мушу визнати, естетика Межигір’я недалеко пішла від естетики квартир для подобової оренди у Львові – http://ragu.li/?p=17221

“Сто дней в поисках “свежей струи”

Коротка історія.

“Сто дней в поисках “свежей струи” – це, виявляється, не назва якогось низькопробного порно (хоча схоже), а заголовок статті Науковича. Ой тобто Януковича.

Арбузов: “Тяжко важко шашкова класу”

Ви ж уже в курсі, що обов’язки прем’єра у нас тепер виконуватиме Арбузов.

Не знаю, як в іншому, а з навичками оратора у нього крутіше, ніж у Азарова в рази.

Пряма трансляція спілкування з Богом

Забавка під кодовою назвою “Пряма трансляція спілкування з Богом ” стає дедалі популярнішою в наших інтернетах.
От нещодавно Коновалюк зустрів в аеропорту “дари Волхвів” і одразу ж на місці не лише помолився за майбутнє України, але й виклав про це нотаріально завірений фотозвіт з усіх ракурсів.

Ну слава Богу, тепер за майбутнє України можна бути спокійними. Як же б ми були без Коновалюка, навіть не уявляю.

фото via tabloid

Про “занепокоєних”

З усим цим “занепокоєнням” світової спільноти, так і хочеться піди до кожного посольства у Києві і віднести їм коробку заспокійливих. І це не буде тролінгом. Це буде рівзнозначною відповіддю.

Але заспокійливі ми все-таки прибережемо, поки що від нас “колька”.

коли в столиці україни
лунають вибухи узимку
нам всім піздєц як необхідна
серйозна заходу підтримка

коли на вулиці у центрі
вже другий тиждень йдуть двобої
американський президентик
канєшно цим обеспокоєн

гримлять у києві гранати
міліція їбошить пресу
обеспокоєні в сенаті
обеспокоєні в конгресі

коли хуярять з водомета
по людям в лютії морози
то тут уж бєспрєдєлом етім
обеспокоєний барозу

новини дивишся на компі
а там постійно ад кромєшний
обеспокоєн цим ван ромпей
ну і звичайно кетрін ештон

коли в одних в руках бруківка
а з другої гумові кулі
і навіть снайперська гвинтівка –
обеспокоєн штефан фюле

давно вже всім нам не до жартів
вже крові лиються потоки
і тут канєшно шульц наш мартін
не може спать, бо втратив спокій

коли людей товчуть тітушки
на активістів йдуть облави
то наші європейські душки
лиш пишуть разнії заяви

ми хочем просто вам сказати
за все, шо ви нам написали
з брюселя, лондона і штатів –
ідітє нахуй, ліберали