Про добро
Мені часто закидають, що я зла і не знаю, що таке добро. А я насправді знаю!
Ось вам трошечки добра у чистому вигляді.
В країні сонячних зайчиків (с)
Я гадаю, що раз вже депутати не здатні нас тішити своєю діяльністю, то нехай хоч око радують. От, наприклад, не депутат, а сонячний зайчик:) Побачила і хороший настрій на цілий день!
фото Lev Mirimski
Перша Скрипка
Іноді я бачу тексти, які так і просяться на рагу.лі. Це такий текст. Автор Vladimir Denisenko
Александр Попов стоял у окна в своем кабинете на Крещатике, 36, и неспешно размешивал тростниковый сахар в бокале с имбирным лимонадом. Он брезгливо смотрел на группу туристов, стоящую у молодого каштана. Экскурсовод, тыча зонтом в дерево, что-то увлеченно рассказывал. Поморщившись, градоначальник задвинул штору.
Дверь в кабинет распахнулась внезапно и широко, что заставило Александра Павловича вздрогнуть. Несколько капель лимонада расплескалось на лацкан пиджака от Бриони. В кабинет влетел потный и запыхавшийся советник градоначальника Александр Мазурчак. Прямо с порога он закричал: “Каштаны-то – НЕ НА-СТО-Я-ЩИ-Е!!!”.
Со кислой миной хозяин кабинета начал перебирать бумажки на столе.
– Александр Павлович, я говорю – каштаны не настоящие!, – снова повторил новость советник.
– Я в курсе, – сквозь зубы процедил градоначальник.
– То есть как?, – оторопел Мазурчак. Даже пот прекратил катиться по его вискам.
– Ира захотела такой же “кубик”, как у Герман, – ответил Попов. – Кто же знал, что эти мудаки проверят каштаны. У нас в Комсомольске ткнул любую палку и пусть растет. Ох уж эти красномясые исследователи.
На последних словах в стене кабинета открылась потайная дверца. Из нее в полупоклоне вышел новоиспеченный ресторатор Олег Скрипка. На подносе в его руках стояла тарелка с дымящимся стейком.
– Красное мясо, Александр Павлович. Отведайте, – услужливо предложил бывший музыкант.
– Олежа, а ну давай, буйбуйбуй отсюда, – злобно отреагировал градоначальник.
Олег скрипка исчез так же быстро как и появился.
– Как же он меня достал. То ему фестиваль на Трухановом оплати, теперь мясо мне это впаривает, – сказал в сторону Мазурчака Попов. – Ладно, так что будем делать с этими каштанами?
– Есть одна идейка, – заговорщицки ответил советник. – Давайте построим в Киеве центр репродуктивного выращивания каштанов. Назовем его НИИ и будем там каштаны изучать, поддерживать и селекционировать.
– Только чтобы с яхт-клубом и полем для гольфа, – понимающе поднял бровь Александр Павлович.
На лицах мужчина наконец-то заиграли улыбки. Они заговорщицки перемигнулись.
По полу кабинета катился похожий на мячик для гольфа крупный клубок тополиного пуха.
Алея зірок
Я весь час забуваю, що у нас у Пасажі на Хрещатику є “Алея зірок”. Вона там настільки непоказна, що за гуччами та луївьютонами й не помітиш, але раз на рік на “Алею зірок” звертають увагу всі!
А все тому, що до алеї на додачу до зірок звозять столи з питвом і їдлом і огороджують спеціальну територію, в межах якої “зірки” це все споживають на очах у вдячної публіки, яка нечасто отримує нагоду подивитися як жере бомонд просто на Хрещатику. Отакоє.
Президентський термінал
Щоразу як бачу, з яким розмахом в нашій країні будують чергову безглузду “дуру” для нашого гаранта, задаюся питанням про те, коли вже він побудує собі якусь окрему Україну і емігрує туди. Ось рендер і фоточка нового президентського терміналу. Розмах вражає. Особливо зважаючи на пусті аеропорти побудовані до Євро і повну відсутність нормальних доріг. Ну а чьо, гулять так гулять!
фото via everyday.in.ua
Я би, я би, я би, я би…
Я ще не піднімала тему Тітушка, але зараз все-таки підніму.
Нікал Янич Азарів у розмові з Ольгою Сніцарчук сказав таке: “Если бы я стоял рядом – я бы с этим Титушко вступил лично в драку. Можете в это поверить, я бы вас постарался защитить“. Ми, звичайно, прониклися і хоч, на жаль, “рядом” Азаріва не було, але все одно трохи пофантазували на цю тему.
от єслі б я да бил би рядом
і мнє би било дваццать лєт
то я би, я би, я би, я би
тітушко сразу дал отвєт
я прям на том же самам містє
єму би врєзал помєж глаз
нє можна наших журналістав
в країнє обіжать сєчас
хотя і вам, трудяги прєси
газет, тв і разних смі
всєх інших граждан інтєрєси
потрібна уважать самім
от ви із фотоапаратом
кому-то тикнулі у глаз
а вдруг дєбіл чи психопат он?
возьмьот і покалєчіт вас?
чи чєловєка називаєш
обідним вопщєм-то словцом
і вот рєакция какая –
упала на кулак ліцом
ну чьо вам дома нє сідітся
вдалі от всякіх разних бєд
січас фашисти у сталіце
пішитє лучше в інтернет
Дивовижна робота міліції
І знову міліція демонструє дивовижну роботу на результат. Намагаються вигородити дружину “якогось прокурора” (інформація уточнюється).
Ну чого ж вигороджувати, країна повинна знати своїх героїв. Цікаво, хто це у нас вміє як мавпа їздити?
фото via http://www.facebook.com/smirnoffs/posts/10151390265441570
За историю! За родной язык! За справедливость!
А ми для вас підготували ранкову “кольку” про депутата Вадіма. Він вчора заслужив.
дєпутат пр вадім
українцями любім
він завжди приносить радість
в кожну хату, в кожен дім
вмер актор напевно в нім,
або клоун, або мім
ідеально він підходить
нашим біло-голубим
от сьогодні у криму
від великого уму
одягти схотілось форму
офіцерськую йому
це такий геройський жест
даже я б сказав протест
проти тих шо марширують
в формі вермахту й сс
супротів подонків тих
неонаці молодих
шо уверх здіймають руки
із німецьким криком “sieg!!!”
в западенських тих краях
ненавидять красний флаг
за таке обов’язково
треба дать їм по рогах
не сховаюцця ніде
вадік всюди їх знайде
бо у нього гімнастьорка
і кашкет нквд!!!
фото © я не знаю чия, передрукувало багато джарел, хто знає, відпишіться в коментах
вірш © Кольки
Вихідні як привід засрати незасране
Затяжні вихідні для багатьох українців це не лише відпочинок і шашлики, це ще й додаткова можливість засрати середовище там, де у будні не вдається.
Цей сюжет ТСН лише маленька часточка того, про що можна було ж відзняти багатосерійний документальний фільм. А що, можна сказати, що країна у нас така, уряд винуватий. Ага.
відео © ТСН
Донецька писанка: Янукович як центральний елемент оздоблення
Друзі, пропонують вам роздивитися надзвичайної краси писанку. От ви Божу Матір бачите? А вона тут є, варто лише придивитися і коли вас перестане сліпити лик Януковича, ви помітите і її.
Вміють все-таки люди захоплюватися нашим гарантом, вже й на писанках його малюють. Зверніть увагу, на задньому плані фото моєї улюблениці, мера Слов’янська.
Фото (с) Інна Неродик, знайшла через Тексти
