У Генічеську влаштували досить своєрідний перформенс до річниці депортації кримьских татар.
За версією організаторів це “історична реконструкція”, за моєю версією це “йобана клоунада”, причому з участю неповнолітніх. Єдиний спосіб виправити ситуацію – це посадити в цей вагон автора концепції і вивезти його нахуй у той край, де подібні “реконструкції” в моді, як і усе інше, що імітує форму, що перекриває зміст.
Друзі, зі мною просто зараз сталася екзистенційна криза!
Я дізналася, що на сайті контактного центру КМДА є фоторубрика “ДО і ПІСЛЯ”, у якій комунальники звітують, як вони покращують наше місто.
Бог з ним, що вони криворукі, але вони ще й настільки ж розумні, наскільки криворукі, бо звітують про свої покращення у картинках, які щонайменше відкривають двері у всі 9 кіл пекла або якщо без лірики — у нашу веселу дійсність. Без сліз не глянеш.
Драматична історія з щасливою розв’язкою (далі ви побачите, що так буває не завжди).
Я спокійна за дитинство маленьких киян на Дегтярівській, майданчик яких має елементи не гірші ніж в катувальнях часів Інквізиції. Та що там на Дегтярівській! Скрізь.
Давайте поговоримо про етику.
Чи етика і Верховна Рада це взаємовиключні поняття?
Ви так з першого погляду і не здогадаєте, що на картинці, але я недарма тут їм свій хліб, тож поясню.
Це культура Маріуполя подає нам знаки! А оце опудало буде очолювати якийсь з маріупольських будинків культури.
Я потім детальніше заглиблюся в деталі її біографії, а поки що можете почитати смішну історію про те, як Яна була кандидатом у депутати – http://ragu.li/?p=19244
Дізналася тут, що Свєта Лобода пішла на перший канал, щоб розказати, які жахливі в Україні радикали.
Ну не знаю чим там можна загрожувати Світлані Лободі, якщо вона сама собі такого тюнінгу наробила, що ще пару років і їх почнуть плутати з Валерієм Лєонтьєвим.
Які загрози можуть її налякати, якщо все найстрашніше людина робить собі сама – від драматичного обличчя до походів на російське ТеБе, яке схаває все аби обісрати Україну.
Дуже хороша підтримка в момент війни. Пєвци внє палітікі. І поза совістю теж.
Той незручний момент, коли ще тиждень тому лідери думок РФ на головному телеканалі радили хлопцеві без ноги причепити все-таки другу, щоб не шокувати людей своєю інвалідністю і не давити нею на жалість (і лідерів думок ніхто за це не звільнив, а звільнили редактора), а вже за тиждень Росія відправляє Юлію Самойлову на Євробачення, хоча за інших, не таких хороших розкладів їй би порадили теж собі щось причепити.
З іншого боку, “Flame Is Burning” – це пісня про національний російський спорт “пукани горять”. Чому б і ні.
Те, як Марина Порошенко читає “найбільш актуальний” (ха-ха-ха) для себе вірш “улюбленого поета” (ха-ха-ха) настільки несамовите видовище, що навіть моє п’янє белькотіння у live-трансляції 3 дні тому блякне і блідне.
Невже не знайшлося тієї людини, яка б розучила з нею бодай 8 рядків, але нетривіальних і переконливо? Чи там як з Камалією, якій уже жоден стиліст не допоможе? Ну читати хоча б могли навчити? М?
Я тут дізналася, що наш найвдаліший експортний продукт в Росію Наталка Поклонська (малохольних треба тільки туди і постачати, щоб індекс ідіотії в системі зростав) зіграла на піаніні “Мурку” в ефірі головного російського каналу і це мене дуже потішило. Просто 6 років тому “Мурку” на Інтері грав Рінат Кузьмін. Ну і де він зараз?
А взагалі хочеться вам нагадати в якому пеклі і сюрі ми жили, якщо депутати з прокурорами співали блатняк у шоу під назвою “Україну мають таланти” (і таланти навіть не соромилися прямо про це казати), це показували по телевізору і нікому нічого за це не було. Ось мій ретро-пост з цього приводу – http://ragu.li/?p=6194
У 8 березня я найбільше люблю наївну переконаність українських чиновників в тому, що без їхніх ясних ликів неякісно вмонтованих у фотошпалери свято українських жінок буде неповним.
Ну і щоб два рази не вставати. Якщо ви бачили якийсь треш пов’язаний з цьогорічним 8 березня, скидайте мені в коментарі. Це буде ваш найкращий мені подарунок.