Дмитро Мєдвєдєв додає нових смислів фразі “гарний як намальований”.
Жоден політик РФ не тішить мене своїм виглядом так, як це робить Дмитро Анатолійович, хоча б тому, що далеко не кожен може собі дозволити при таких даних одягатися як персонаж мультфільму.
Ну просто якийсь Капітошка російської політики.
А в Москві тривають модні покази. Вони там намагаються “вивести одяг, що став предметом історії, поза межі політики і поля ненависті, в якому ватник став познакою зарозумілої наруги над пам’яттю та історією окремо взятої країни“.
Це я не придумала, це правда так пишуть.
“Окремо взята країна” немилосердно приголомшує.
Почну з російського – “В новом сезоне дизайнер выбрала тему ватника, руководствуясь желанием вывести эту одежду, ставшую предметом истории, из политики и поля ненависти, где ватник стал ярлыком высокомерного оскорбления памяти и истории отдельно взятой страны”.
Так от! Де? Де той український дизайнер, що обрав тему “укропа”, невинної рослинки, що стала “стал ярлыком высокомерного оскорбления памяти и истории отдельно взятой страны”.
Однозначно там пороблено.
Знаєте, я нічого не писала про надувну дружину якогось там чиновника, чиї знімки так всіх цікавили зо два тижні тому, але зараз напишу, бо сталося справжнє рагульство.
Я тут прочитала, що той прЫнц її кинув. Якісь там голі фото тьмяніють на фоні того, що у мужичка забракло сил перед світом визнати, що от такі у нього вподобання. От де рагульство!
Надувні дівчата, є привід задуматися.
Роботодавці Олександра Політухи, вам теж є привід.
Друзі, жерти з лопат – вчорашній день.
Тепер в Москвах модно жерти просто зі столу. “Шеф раскидывает крошки, сыпет молотые орешки, разлетаются кокосовые ленты”. Дякую, поблювала.
Але все логічно – спочатку горілочки, а потім обличчям в стіл, а там спеціально розмазана їжа.
Православні гуляння в Ставрополі, вони суворі і нещадні – “Одним из главных событий дня было заявлено изготовление огромного блина. Испечь полноценный блин у поваров не получилось, поэтому его куски раздавали на снегоуборочных лопатах“.
Оце “нє получілось” воно таке прекрасне, що Орвелл там точно десь на тому світі посміхається.
А я не посміхаюся, бо отакі саме довбойоби уже рік як несуть там “русскій мір” і “велічіє”, які, як бачимо, у них там породили худобу, що жере з лопат. Так шо пластикові стаканчики з олів’є це було ще не дно.
Студія Артемія Лебедєва розробила серію логотипів Криму і ось один з них. Це не жарт. Як в тому анекдоті – “Я уже приготовил коричневый костюм и испорчу всем праздник!”
Я насправді вперше бачу вираз “бурлєніє говн” втілений в логотипі…