“Одной Леди Гага на земле стало больше…”
Це з релізу про конкурс краси “Леді Гага”. А я б навіть сказала, що не однією, тому що конкурсанток було більше ніж одна. Коротше кажучи, заселяється земля українська лєдями гагамі і це майже одразу після конкурсу краси на найкращу “вітніх’юстон”, правда добре хоч обрали когось поки що живого.
Ну що, подивіться, які у нас є Гаги і головне, що вони думають, що для того, щоб стати Гагою, достатньо вдягти труси і кривлятися.
“Танец маленьких лебледей”
Як ви, мабуть, зрозуміли з заголовка, зараз я буду закривати тему конкурсу краси “Міс Україна” і напишу про те, що відбувалося після червоної доріжки і кулуарів.
Отже з того, що відбувалося в залі, найбільше мене вразило дійство, назву якого я винесла в заголовок. Ну так, задумку організаторів зрозуміти легко, все-таки конкурс проходив у Оперному театрі, але ж втілення… Тут у мене бракує слів, причому не стільки від костюмів (щоб ви розуміли масштаб трагедії), скільки від постановки. Якісь лебеді-інваліди. Все-таки правильно те, що українською народною казкою є казка не про гарного лебідя, а про кривеньку качечку.
Міс України: кулуари
Отже, з червоною доріжкою ми розібралися – red carpet перетворився на carpet rise. А потім стало ще цікавіше, місця в Оперному небагато, тож заходячи до приміщення гості потрапляли в таку собі ілюзію метро (хіба що декольте були відкритішими) і у натовпі, акуратними групками, ще й примудрялися позувати фотографам.
Конкурс краси імені Вітні Х’юстон
Кількість конкурсів краси зашкалює, так що для того, щоб витримати конкуренцію на цьому досить примхливому ринку організатори здається стали змагатися в маразматичності. Іншого пояснення конкурсу краси, афішу якого викладаю нижче, у мене немає. А ще бачимо, що спонсорів на таке ну як гімна.
Але зовсім скоро пройде головний конкурс краси країни. Дивлюся на афішу і розумію як хуйово ідуть справи у всієї тої наволочі, яка вдома уже не може заробити бабла своїми набридливими їбалами, тому їдуть світити ними сюди. А у нас такі дибіли, що їх на повному серйозі спонсорують. І головне, конкурс український, а чи ви бачите хоча б одну українську зірку (Вєра Брєжнєва не рахується) в афіші? Причому ми з вами знаємо, що не все іноземне однаково корисне, особливо отой набір, який ми бачимо.
Про естетичну цінність обох афіш я навіть писати не буду.
Face of the year
Давно я не писала про конкурси краси (аж два тижні), тож розкажу вам про конкурс “Face of the year”, який прошов у D’Lux’і. Якщо дивитися фотозвіт з події, то не одразу зрозуміло, що це не конкурсні фото, бо такі всі гарні, що кожну хоч зараз на конкурс. Причому гарні як разом…
Краса рятує. Ага.
“Наступает момент, когда понимаешь, что красота должна спасти мир не словом, а делом!” Ці слова я прочитала на сайті конкурсу краси “Королева України”. Взагалі-то, наскільки я помітила, конкурси краси в Україні проходять пачками причому щотижня і головне, що всі унікальні, неповторні і врятують світ. Але чомусь нічого вони не рятують, мабуть тому що вони якісь браковані і несуть неправильну красу. Або я чогось не розумію.
Хто у світі наймиліший?
Ну що, продовжуємо роздивлятися найкрасивіших людей України. Розмаїття вражає – ось ніби два різних чувака, а виглядають на диво однаково.
Конкурс краси
В Києві пройшов черговий конкурс краси з тьолками навіть не у купальниках, а одразу у білизні.
Найкрасивіші чоловіки України
Конкурс журналу “Віва” перейшов у фінальну стадію. І зараз, дивлячись на п’ятьох фіналістів я розумію, що головною метою цього конкурсу є переконати українців, що у нас немає красивих чоловіків. Тому що інакше такий топ-5 я пояснити не можу. Очі оленятка Бембі – це ще не привід визнавати когось найкрасивішим чоловіком України, не кажучи вже про те, що з 5 двоє не зовсім українці. Ну настільки у нас погано, що головну красу треба шукати закордоном. Хоча врешті-решт краса – це ж не головне, але й мужності я якось не дуже багато бачу. Це тому що у переліку фіналістів немає Віталіка Козловського:)
Про жінок писати не буду, все одно переможе Оксана Марченко.
фото з mainpeople
