Хліб і видовища!
Таааак, видовище я вам уже сьогодні показала, зараз покажу ще й хліб. Все-таки як добре, що наша найкраща партія не забуває про народ і регулярно шось таке цікавеньке для нього організовує. От, наприклад, у неділю в Тернополі під блакитними прапорами розкидалися хлібом, святкуючи День сільського господарства.
Ну не знаю, треба було ще тиждень почекати і організувати таку акцію з день пам’яті жертв Голодомора. Вийшо б ще концептуальніше.
Каска як об’єкт для розуміння перспектив цивілізації
Ну слава Богу, тепер в Україні є ще один символ духовності – шахтарська каска з чистого срібла, латуні та унікальних чорних діамантів та ще й з 16 барельєфами з історії видобутку вугілля. Ба більше, там ше й барельєф Святої Варвари і молитва. Одним словом цілий вінегрет намішано в унікальному витворі, який, і я цитую – “как мозоли на натруженных руках шахтера, расскажет о трудностях шахтерского труда”.
Ніколи б не подумала, що про труднощі шахтарського життя треба розповідати таким способом. Але автор шедевру так не вважає “Основная идея – создание каски-оберега как символа связи между прошлым и будущим наиболее мужской и героической из мирных профессий. Эта каска – это объект для понимания перспектив цивилизации. Основная задача – передать всем опыт памяти глазами барельефов”. Не цитата, а просто продукт генератора випадкових слів. Ну як каска може вплинути на розуміння перспектив цивілізації. Ну але це цитата. В них ніколи ніхто не вчитується, просто розмножують.
Ну вітаю, тепер у нас є не лише символ духовності, а й практично заявка на свого українського Херста. Що далі? Мозолі шахтарів у формаліні? Теж було б дуже ефектно.
via dn.vgorode.ua, unian.net
Нові технології покриття бруківки асфальтом
Хто б там що не казав, але Україна – країна нових можливостей і карколомних експериментів. Зокрема це стосується доріг. От, наприклад, у Дніпропетровську надзвичайно цікаво покращують місто – асфальтом по бруківці. Ну скажіть, де ще в світі ви побачите таку красу та ще й за бюджетні кошти?
Не пришей пиzде рукав
Ну все, друзі, наш Міша Коптєв більше не унікальний український продукт, Росії теж є тепер чим пишатися – у них пройшов чи-то модний показ, чи-то соціальна акція “Не пришей пиzде рукав”.
Ну і цією назвою, власне, все сказано. Я навіть не буду викладати тут більше двох фото, бо для цього прекрасного бложеку це занадто. Хочете більше, йдіть за посиланням – http://styazshkin.livejournal.com/834327.html, але попереджаю, перегляд фото може провокувати імпотенцію, безсоння та мимовільне сечовипускання.
Святковий парад, безглуздий та нещадний
Ніколи б не подумала, але сьогоднішнє враження ранку у мене від параду на честь 70-річчя визволення Києва. Глядачів прийшло на це дійство, куди за бюджетний кошт якої тільки масовки у військовому не зігнали, феноменально багато. От, наприклад, кількість публіки біля входу на станцію метро Хрещатик. Козирного, так би мовити, місця.
Щоб ви не сумнівалися відсотків 50 з “натовпу” на фото – це міліція, яку теж зігнали охороняти це прекрасне дійство. Міліція безумовно зможе, бо публіки на Хрещатику вдвічі менше, а то і втричі. Печаль.
Студентська краса
А у Житомирі обирали найгарнішу студентку. Гарно, нічого не скажеш, тільки шось вони надто одягнені, всієї краси не роздивишся. 
ЧУДАЦЬКИЙ КАНАЛ НА БУКВУ М1
Усі ми давно звикли сприймати М1 як канал найвідбірнішого музичного калу, котрий спеціально для них старанно висирають різні бидлопродюсери від сохи – всілякі нікітіни, бебешки, потапи та інші кіркорови. Ніби цього мало, презентують той спам монстроподібні ведучі з силіконовими рилами і партаками на все тіло, ледь здатні читати суфлер. Так ось, виявляється, ситуацію з ведучими канал нещодавно вирішив якось виправляти, оголосивши про новий проект-кастинг. Але М1 був би не М1, якби і тут не облажався. Виявляється, навіть таку елементарну річ вони не здатні створити своіми мізками.
Ось що пише про це оригінальний автор задуму, Андрій Підлужний:
“В 2010 році я особисто зустрічався з головою правління М1 паном Валентином Ковалем та ЗАЛИШИВ ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ПРОЕКТ!!! Потім я довго телефонував, намагаючись почути відповідь, але чув виключно *ЗАВТРА ПОДЗВОНІТЬ ВРАНЦІ*,*ВІН ОБІДАЄ*, *В ТУАЛЕТІ* і т.д, десь через місяць таки відповіли, що проект КОНЦЕПТУАЛЬНО НЕ ПІДХОДИТЬ, БО ПОЛІТИКА КАНАЛУ В ТОМУ, ЩОБ НЕ БРАТИ ВЕДУЧИХ З ВУЛИЦІ!!!)))”
– Чули? Вони не беруть ведучих з вулиці! Ну звісно, Окружна – не вулиця, Окружна – дорога.
Так ось:
“До Вашої уваги стаття в Телекритиці, датована 2007 роком, де я особисто розповідаю про конкурс, та синопсис формату пректу, який злизаний нешанованим каналом М1 1до1(((”
Стаття: «Я вирішив займатися продюсуванням»
Синопсис: Проект “STAR-CITI” (нова назва ТЕЛЕГУРУ)
Але і це ще не все. Зацініть фотожабу, якою працівники М1 підмінили початкове посилання на синопсис (не для дітей)
Отака фігня, малята!
UPD: Добрі люди знайшли підручник з графічного дизайну (видавець Rockport Publishers, 1999 р.; канал М1 заснований у 2001 р.). Нічого не нагадує?
UPD2: Докладне інтерв’ю Підлужного на Медіаняні (там ще багаааато цікавого): Канал “М1”: Алло, мы тырим проекты!
Орденоносці
Людмилу Янукович нагородили орденом на честь ювілею Хрещення Русі. Не анекдот.
Ми написали про це “кольку”.
сидить люся у донецьку
наче у вигнанні
ходе тіки до балєту
да і то з охраной
і немає чоловіка
щоби притулиться
на посаді він великий
і живе в столиці
але при його посаді
користає й люда
нагороди дуже радо
їй вручають люди
там значки, медалі всякі
ордени на лєнтах
непогано всьо же мати
мужа-президента
хоч вона й нічо не робить
вся її заслуга –
те, шо першої особи
бойова подруга
Баба Параска і баба Палажка
Баба Параска і баба Палажка – Монро ляпнула, Лобода помстилася. Все це одним колажем викладаю сюди.
Насправді, на місці Світлани я б не викладала таке фото, яке надзвичайно схоже головою на саму Світлану у колажі тої ж Монро.
Уже й не розберешся, хто де.
UPD. Як виявилось в цьому конфлікті Лобода програє про всім статтям – http://2.bp.blogspot.com/
Фуфуфу!
Хочу в Віа-Гру
Друзі, вирішила переглянути пару передач нового сезону. Все заради вас. І уже на першій почала блювати веселкою (бо я ж принцеса, я можу хіба що веселкою).
Не можу не поділитися цим з вами.
Що можу сказати… Виявляється, вона існує.
