Сяюча мерія Донецька
Надибала випадково на статтю про те, як змінювалася будівля мерії Донецька, помилувалася контрастом. По-перше, це красиво. По-друге, допомагає пересвідчитися, що немає ніяких психічних розладів чи інших захворювань або ж навпаки, виявити їх, бо від споглядання такої сяючої краси, вони точно проявляться.
Гломур поліз
Ой лишенько, знайшла у себе в забутих чернетках підбірку прекрасних фото, які ви давно мали б побачити. Все-таки як добре, що є такі сайти як Дуся, репортери якого знаються на тому, кого виділяти з натовпу гламурної публіки. Про сам захід говорити не буду нічого (це не та тема, яку хочеться обговорювати на цьому сайті), але народ туди прийшов дійсно унікальний, вбраний у кращих традиціях провінційного курорту. Я в на місці декого (раз вже прийшла в окулярах) все ж таки спробувала приховати обличчя, щоб хоча б не запам’ятали.
Суддя Тамара
Як же мені подобається писати про талантів. Минулого тижня це була півіца, мандель і просто краса Анна-Марія, а то сьогодні… Сьогодні буде крутіше. Суддя Франківського районного суду міста Львова, яка доводить, що 86 рік народження не може стати на заваді тому, щоб зробити кар’єру і при цьому виглядати “строгой гламурной госпожой”.
UPD. Disclaimer. Так, дійсно, Тамара лише кандидат у судді. Я помилилася і мені дуже жаль. В текст правки вносити не буду, щоб не вносити ще більшої плутанини. Тим більше навряд чи цей пост стане на заваді кар’єрному росту дівчини.
Тамара геть усього досягла сама. Зрештою те, що у тому ж суді працює її однофамилиця (як це правильно українською?) Світлана Мартьянова це просто збіг. І ну і що з того що Світлана – мама Тамари?
А ось і мама, здається. Засліплююча краса. У Львові теж проводили конкурс трансвеститів?
Губні феї
Ну і який же тиждень без традиційної підбірки “Бджоли покусали або Трансплантація вагіни на обличчя” як з допомогою косметологів, так і з допомогою навиків з йоги обличчя.
Нова хвиля
Розпочинається “Нова Хвиля 2013” і у якості анонсу хочу викласти фото з українського відбору на цей конкурс, бо свого часу я провтикала про це написати.
Мені вже не вперше хочеться написати про сестер Петрик. Звичайно їхнє дорослішання виглядає не так радикально як у Аліни Гросу з її латексними костюмами свого часу, але ввести ж у такому юному віці перетворюватись на припанковану Кадишеву – це страшно(
Кадишева навіть нервово палить. Йо!
Що Камалія хоче відкусити Тайсону?
А що у мене для вас є!
Камалія, журнал “Лель” 2001, початок великого шляху.
Ноу комментс!
Весільні жахіття
Я тут трошки побаяню, але про смішне. Весільні фотки в країнах колишнього СНД – це не лише креатив, а ще й непоганий замінник галюциногенів, бо навіщо вони потрібні, якщо люди самі добровільно створюють отакі шедеври?
Модная выжимка Украины
Ну і чому б не порекомендувати вам інше цікаве чтиво, поки я тут засмагаю і набираюся нових сил.
Червона доріжка Одеського кінофестивалю – краси було дохуя
Знаєте, я вчора погарячкувала, що краси було мало. Краси було дохуя. Я тут побачила більш повний варіант червоної доріжки і навіть не знаю, що сказати. Навіщо взагалі влаштовувати якісь червоні доріжки у середовищі, яке знаходиться на діаметрально протилежному полюсі десь у стипклубах?
Одеський фестиваль – свято не лише кіно, а ще й трошки краси
Переглядаючи цьогорічні фотозвіти з Одеського кінофестивалю я навіть трохи засумувала – краси майже не було. Ну вона звичайно, трохи була, але, знаєте, як в тому анекдоті про надувні кульки, яки не тішать. Гм. Я знову подивилася на фото і подумала, що асоціація з кульками спала мені на думку не просто так:)
