Посвящается Людмиле Янукович
адам жоржович. а мої прєдки були дворянє. а бабина тьотка була якась фрейліна. в нєйо даже своя печать була.
умберто васильович. а мого дєда дядя їбав твою тьотку в жопу во время спірітіческого сєанса.
На цьому тему з дворянством Люсі Янукович можна було б вважати закритою, тому що кругообіг гівна в природі, який функціонує за принципом “нам виділяють бабло, ми лижемо сраку тим, хто виділяє” не є чимось принципово новим для нас…
Але! Раз вже я вже пишу про те, що Люсю оспівують такими недолугими поетичними рядками як “Недаром в ее жилах княжеская кровь, об это говорят её повадки, стать!” (а роблю я радше для статистики і для того, щоб в кінці року не забути згадати про це у річному звіті, бо ви ж уже прочитали про цю хреєнь на інших ресурсах), то чому б заразом не нагадати вам про сімейний герб Януковича? У них же є герб! І на ньому чудернацько і з великим смаком поєднано пальмове листя і колоски.
В гербе Виктора Януковича преобладают изумрудные и рубиновые тона. В нем также много золота – это знак богатства, справедливости и великодушия. Человек, который изображает на своем щите столько золота, подчеркивает, что стремится к благородству поступков. Девиз «i superabo» означает: «все преодолею». Многие детали, в частности роза, заимствованы из донецкого герба и являются знаками губернаторской власти. Другие символы: два колоска – богатство и достаток; пальмовые ветви – победа. Значок «мерседеса» в руках кентавра – подтверждение водительских способностей.
Ну заїбісь тепер.
фото © Церковь свидетелей покращення, tyzhden.ua
Світлана Суркіс продовжує співати
А тим часом Світлана Суркіс продовжує співати. Ну чи шептати/сипіти, я не дуже можу визначитися з жанром. Зараз ви побачите відео зі святкування дня народження Дмитра Гордона, на якому Світлана Суркіс і Тетяна Нєдєльська дарують імениннику пісню. Яка ж все-таки безжальна дама, так вітати.
Якщо ви готові подивитися повну версію, то прошу, самі захотіли.
Песня – рэп о Украине, сиротах, социальных проблемах
А тепер хвилинка прекрасного. Все-таки Україна неймовірно родюча на людей, які примудряються знайти в собі талант, якого насправді не існує. Саме таким персонажем є Андрій Шаргородський, про якого я тут прочитала на vip.tyzhden.ua.
Надзвичайного таланту людина пише реп і інші віршовані твори. Пропоную ознайомитися.
Рэп:
Ты не играешь в жизнь, а жизнь играет в тебя,
В Украине корупция, хуже день ото дня….
Дети – сироты плачут и просят огня,
У них нет никого, кроме тебя…
Их предали родители,- такая судьба,
Депутаты правители, – нами правит тьма,
Дяди пишут законы лишь под себя,
Ты никто друг по жизни, имя нет у тебя….
Привев
А как же хочется жить в стране, – где светло,
Где стабильность не фарс, где ты нужен давно…
Где веселые с детства детей глаза,
Где нет СПИДа, и есть – надежда всегда!
“Дети просят огня” – дуже сильні рядки, але все ж їх затьмарюють феноменальні римовані пари “светло-давно”, “глаза-всегда”. Не кожному вдається знайти таке потужне поетичне рішення.
День народження Юлії Айсіної
Ну що, тяжко починати робочий тиждень? А кому зараз легко!?
Це Варда. Таким оригінальним способом вона вітає дизайнерку Юлію Айсіну з днем народження. Як на мене дуже специфічний подарунок.
“Порубил зелень как красный комиссар жителей украинской деревни”
Оу! Виявляється у Росії не тільки жінки футболістів “оджигають”. Перший російський канал такий перший російський. І ведучий такий. І гість. І аудиторія. Ургант там щось говорив про симетричність? Чекаю симетричного жарту про інші нації.
В таких випадках краще вже бути тупішою за футбольний м’яч.
відео via Лис Микита
Чи повинна дружина футболіста бути розумнішою за футбольний м’яч?
Доброго ранку! Пропоную вам почати його з думки про те, що ви ніколи не станете Місіс Росією. І це, в принципі, не найгіршій варіант. Дивіться відео і самі зрозумієте чому. Наших поки що не опитують, наших просто обирають, але, гадаю, у нас все теж десь на такому ж рівні.
“Дашь мне в ротик?”
Ну я не знаю як “в ротик”, а в око автору цього рекламного шедевру я б заліпила. Причому “ежедневно”.
фото © Alexandr Gudenko
“Я паркуюсь как идиот”
Знаєте, я що подумала, як прекрасно мати персоналізовані номери. Так народ одразу має можливість побачити, хто ж той талант, що припаркувався на пішохідному переході.
Прінтскрін зробила з сайту “Я паркуюсь как идиот”, залишивши підпис, тому що вже дуже він підходить до самої фотографії.
Єслі це регіонал – то кидають в нього кал
Я і так надто багато свого часу приділила персоні Колесніченка, і от тепер, ніби цього недостатньо, в пам’яті міцно закарбувалася картинка “Вадік жбурляється гімном”. Тож щоб хоч якось знівелювати таким стікий образ, ми віришили написати поетичну присвяту новому виду національного спорту – гівнометанню.
Я хотіла викласти її вчора, але подумала, що це не найкраще чтиво перед сном, а от почати ранок з гівна – якраз пречудовий варіант. Гірше вже не буде і день пройде вдало:) Вдалого дня!
відходи життєдіяльності
по-різному звуцця в реальності
в киданні продуктами дефекації
потрібна субординація:
якшо ціль якась букашка –
просто вистачить какашки
єслі це регіонал –
то кидають в нього кал
для олега тягнибока
підійдуть лайна потоки
а наприклад у арсєнія
ми жбурляєм іспражнєнія
шо для боксьора віталія?
це, безперечно, фекалії
у міністрів із кабміна
жидкім стулом можна кинуть
і нарешті екскременти
це лише для президента
фото © unian
І знову бал, і знову відродження традицій інтелігенції
Я впевнена, що ви вже скучили за по-справжньому світськими дамами у чохлах з дешевої тканини, які чомусь стають для них вечірніми сукнями і з тоннами незугарних аксесуарів, підібраними з виключним несмаком. Ну що ж, нещодавно в Києві пройшов черговий бал, тож вам сьогодні буде чим помилуватися.
