Так, пірнула і занурююся в світ прекрасного.
Прекрасне манить і паморочить (не знаю чи є таке слово, але якщо на тиждень моди люди дозволяють собі так вдягатися, то в тому, що вигадувати нові слова немає нічого такого вже й кримінального).
Боже, за останні місяці в нашому шоубізі наскільки все не змінилося, що навіть Кульбаба тулиться хоч і до нового спонсора, але у знайомому вже піджаку. Про незмінність вульгарності я писати не буду. Тут, здається, навіть прогрес)
А взагалі, що цікавого сталося?
Якщо абстрагуватися від жартів, що тепер до Корбана в нашому політичному світі приєдналась справжня Лілу і взагалі забути про дизайнерський політ думки Готьє, то можна подумати, що її намагалися перев’язати, але так і не змогли.
Безумство у чистому вигляді. Її можна знімати у рекламі галоперидолу як приклад того, що буде, якщо ним нехтувати.
Ой нєнєнєнєнє.
П’ятниця 13-го насправді в громадському транспорті.
Це фапотька.
Колись давно, коли ще звірі говорили, Женя Осін наніс мені надзвичайну травму шедевром “Плачет девушка в автомате, кутаясь в зябкое пальтецо. Вся в слезах и в губной помаде. Перепачканное лицо“.
Минули роки і травма тріумфально повернулася.