Пиздаускас року
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Ну і на завершенення давайте згадаємо пиздаускас року і зрозуміємо, що нічого не змінюється і це сумно.
***
“Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву. Але я, щиро кажучи, дивлюся на такі речі трохи інакше. Я вважаю, що всякий обман принижує порядну людину“. Це Мольєр і до сучасного українського бомонду вищенаведені рядки можна застосувати хіба що вибірково – “видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться“.
Уже 15-й рік поспіль всі ті, кого природа обділила елементарною порядністю і нагородила неприродним марнославством та рівноцінним йому баблом, мають змогу купувати собі звання “Людини року”, щоб додати його до постійно поповнюваного переліку регалій. Чи ригалій (?), тут же навіть не у правописі справа. Я не хочу сказати, що прямо кожен отримує цю нагороду виключно завдяки грошовим внескам в 100 тисяч чи близько того, втім глибоко співчуваю тим виключенням, яких вписують в історію, ставлячи на один щабель з абсолютними пиздаускасами…
Ті, хто цікавляться буквами, можуть продовжити читати тут, а для прихильників картинок я викладу весь квітник в ілюстраціях просто на рагу.лях.
Несамовите українське необароко
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
В принципі закінчення на “-алія” стало для рагу.лів фатальним. Ось ми згадали про Камалію, а ще є Карнавалія.
***
На днях відбулася подія, яку деякі дурналісти називають “українським необароко”, я ж це назву традиційно несамовито жахливим видовищем (про Карнавалію ми вже писали раніше). В даному випадку тішить лише те, що з будівлі КМДА подію перевезли до будівлі залічничного вокзалу і це дає нам надію на те, що наступну Карнавалію вивезуть за межі Києва і таким чином зникне ще один привід червоніти за столицю.
Сучасний аристократизм
День ностальгії з нагоди 3-річчя рагу.лів.
Потроху рагу.лів обростають різними темами, але головною все одно залишається питання “сучасного аристократизму”, бгг.
***
Отже, Glam Classic Fair або простими словами “об’єднання нового соціального прошарку успішних, спроможних людей загальною ідеєю сучасного аристократизму”.
Глінка з сумом дивиться на сучасний аристократизм і я до нього приєднуюся. У нас дуже люблять організовувати “грандіозні статусні заходи світового масштабу”, які на ділі виходять величезним пшиком, тому що насправді є нічим іншим як ярмаркою марнославства. Від подібних подій я нічого не очікую, окрім хіба що можливості написати черговий пост на рагу.лі, от і Glam Classic Fair абсолютно заслужив своє місце на сторінках цього блогу.
Міс Україна: Червона доріжка
Як завжди я роблю це з епічними подіями, про день народження Онищенка я напишу у кілька постів. Це ж треба як чувак собі підлаштував усе зручно, цілий конкурс собі щоразу дарує. Інша справа, що виглядає це все дійство, м’яко кажучи, смішно, особливо та його частина, яку я називаю “червоною доріжкою”. Зокрема, завдяки будівлі, на фоні якої все це відбувається. З одного боку, вона вже менш обшарпана, ніж хоча б рік тому, з іншого боку дуже ілюструє те, що Україна є країною контрастів. Причому ті, в кого є бабло, замість того, щоб справді навести лад в країні і створити щось вартісне, удосконалюють країну як можуть – покриваючи сусальним золотом (точніше його імітацією) ту сумну реальність, в якій ми живемо.
А тепер про червону доріжку. Зірок було малувато, що може означати лише те, що Онищенко втрачає позиції навіть серед тих, хто не проти поблазнювати перед камерами, лише б його не забули. Тож гості були ще дивнішими, ніж звичайно.
Людина року. Червона доріжка.
Ну ви в курсі, що “Людина року” = ярмарок марнославства. Причому навіть якщо тобі не дають ніякої медальки (а там більшості гостей ніяких медальок дійсно не дають) завжди можна показати себе у всій красі на червоній доріжці. На цю красу і подивимося.
Розступися море, гламур лізе.
Фото про любов
“Людина року” хоч і триває кілька годин, зате більше тро-ло-ло, аніж тиждень моди.
Фото про любов.
фото © bagnet
Спалахуйка стала людиною року
Спалахуйка стала людиною року. Розшифрую – Наталка Корольова отримала на “Людині року” премію в галузі культури і мистецтва. Срака-мотика!
Циганська Віва!
Продовжуємо огляд циганського табору на червоній доріжці церемонії нагородження найкрасивіших людей України. Про циганський табір, як ви бачите, я не жартую. Ай-на-не!
VIVA TITS!
Вчора пройшла церемонія нагородження найкрасивіших людей України. Найсмішніше у цій церемонії те, як усі тьолки намагаються довести, що найкрасивіші саме вони, а через те, що фантазії у таких дам небагато, прохід червоною доріжкою нагадує виставку цицьок. Ну або у крайньому випадку ніг.
Причому одразу видно, що деякі чоловіки підбирають дам за простим парамертом – щоб кожна цицька була десь такою по розміру як його голова.
Телезірка 2
Продовжуємо милуватися телезірками, які вижили на червоній доріжці, а там були такі, які мали усі шанси замерзнути. Діана Дорожкіна давно не з’являлася на нашому сайті, та й цього разу фігурує тут лише завдяки своєму дизайну, яку примудрилася вдягти на іншу жінку. Як? Як у неї виходять продавати ці жахливі сукні? Не знаю навіть, що там найпотворніше – фактура тканини, принт (якщо ці кола можна назвати принтом), синій орнамент, крій чи довжина. Чи може вона по дружбі його подарувала. Отака от вона жіноча дружба, жорстока і нещадна!
